Міністерство освіти України

Запорізький національний університет

Факультет фізичного виховання


КУРСОВА РОБОТА

з методики та теорії фізичного виховання

на тему:

"Дослідження розвитку швидкості у підлітків загальноосвітньої школи"

Виконала: ст. 3-го курсу

гр. 1212/6

Цвєткова Ю.А.

Перевірила: Коваленко Ю.О.


Запоріжжя


ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Вікові особливості формування особистості юного спортсмена і його виховання

1.1.1 Молодший шкільний вік

1.1.2 Підлітковий вік

1.1.3 Юнацький вік

1.2 Розвиток і удосконалення фізичних здібностей дітей підліткового віку

1.2.1 Вікові особливості розвитку сили і швидкісно-силових здібностей

1.2.2 Вікові особливості розвитку швидкісних здібностей

1.3 Вікова періодизація обсягу тренувальних навантажень

1.3.1 Основи вікової періодизації тренувальних навантажень

1.3.2 Періодизація загального обсягу тренувального навантаження

1.3.3 Періодизація вибіркового обсягу тренувального навантаження

1.4 Засоби виховання швидкісних здібностей

1.5 Визначення розвитку швидкісних здібностей

2. заВДАННЯ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

Формування особистості при багаторічній спортивній підготовці — це динамічний процес, в основу якого покладено вікові й індивідуальні зміни взаємодії спортсмена з навколишнім світом, включаючи соціальне оточення, засвоєння норм, правил і моральних критеріїв, які регулюють поведінку.

До кожного з періодів розвитку особистості залежно від віку і етапу спортивної підготовки ставляться певні соціальні вимоги. На підставі цих вимог розроблено права і обов'язки учнів ДЮСШ або спеціалізованого спортивного класу.

Система педагогічного впливу тренера, спрямованого на формування позитивних якостей особистості, повинна повністю відповідати вимогам загальноосвітньої школи, а також віковим можливостям і здібностям юного спортсмена.

Педагогічна і спортивна практика свідчить про те, що на етапі попередньої підготовки слід виховувати у юних спортсменів такі якості, як любов до Батьківщини, почуття дружби і поваги до старших, доброту, чесність і працьовитість, бережливість, дисциплінованість, старанність і допитливість, любовь до прекрасного, прагнення бути сильним, спритним, загартованим. Діти 7—8 років психологічно цілком підготовлені до чіткого розуміння цих вимог, і все залежить від того, якими засобами і методами скористується тренер.

У цьому віці треба розвивати такі властивості особистості: почуття патріотизму, свідомість і колективізм; гуманність, чесність, сумлінне ставлення до праці, спортивного тренування; дисциплінованість і активність; сміливість і силу волі; самокритичність, скромність і допитливість. Не менш важливим є естетичне виховання особистості.

На етапі поглибленої спортивної спеціалізації багато юнаків і дівчат досягають високих спортивних результатів, що значно підвищує відповідальність особи за свої поступки, дії, ставлення до суспільства. У цей час перед педагогами стоїть завдання подальшого розвитку і вдосконалення тих самих якостей, що й на попередніх етапах.

На будь-якому етапі спортивної підготовки зміст педагогічного впливу має відповідати віковим особливостям розвитку особистості юного спортсмена.

Тема курсової роботи: „Дослідження розвитку швидкості у підлітків загальноосвітньої школи”.

Актуальність роботи: етап початкової спортивної підготовки, що збігається в багатьох видах спорту з підлітковим віком, характерний зростанням соціальних вимог до особистості юного спортсмена, ускладненням змісту педагогічного впливу. Тому саме вивчення особливостей розвитку підлітків та розвитку різних фізичних здібностей в цьому віці є актуальним.

Об’єкт дослідження: учні загальноосвітньої школи.

Суб’єкт дослідження: учні 8-го класу.

Предмет дослідження: особливості розвитку швидкості в підлітковому віці.


1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1 Вікові особливості формування особистості юного спортсмена і його виховання   1.1.1 Молодший шкільний вік

У цей віковий період відбуваються певні зміни в соціальних зв'язках, оцінці навколишньої дійсності. Для юних спортсменів авторитет учителя, тренера виходить на перше місце. Діти стають активними у громадських справах, живуть інтересами колективу. Про своїх товаришів судять прямолінійно, на зауваження не ображаються, завжди готові допомогти ровеснику. У цьому віці дітям властиві життєрадісність і добрий настрій.

Основним фактором розвитку психіки є навчання. Характерні особливості сприйняття у перший рік навчання і виховання — його недостатня диференціація, деяка поверховість і слабка цілеспрямованість.

Спортсмени-початківці добре сприймають лише той об'єкт, що пов'язаний з емоціями, має певне значення і зовнішні зрозумілі ознаки, на підставі чого й створюється уявлення про об'єкт.

У зв'язку з цим уявлення і формулювання, які належать до структури особистості юного спортсмена, мають бути достатньо чіткими, доступними для його свідомості. Близькі за змістом об'єкти діти найкраще засвоять, якщо їх порівняти між собою.

Пам'ять у дітей досить добра, і вони легко засвоюють все нове, конкретне і яскраве. Як і всі психічні процеси, пам'ять (у тому числі рухова, або моторна) дуже залежить від розвитку особистості, діти легко запам'ятовують усе, що їх цікавить, що їх близько стосується.

У цьому періоді діти жадібно поповнюють свої враження й уявлення. Вони добре відчувають чуйне ставлення до них, захоплено сприймають красу природи. Відомий радянський педагог В.О. Сухомлинський під час навчання дітей молодшого шкільного віку значну частину часу проводив з ними в лісі, саду, на лузі. Спілкування з природою сприяло формуванню у його вихованців позитивних якостей особистості [1, 103].

При організації занять на відкритому повітрі тренерові не слід забувати про те, що дитина повинна мати не лише фізичне навантаження, а й емоційне, спостерігаючи за навколишнім середовищем, тренуючи уяву і пам'ять.

Існує думка, що в дітей молодшого шкільного віку переважає механічне запам'ятовування, тобто вони легше запам'ятовують вправи, які їм показують. Багато хто з тренерів так і поступає. Однак перш ніж дати дитині завдання вивчити вправу або комбінацію вправ, треба їх не лише показати, а й розказати про принцип їх побудови, послідовність виконання тощо. Неусвідомлене запам'ятовування як моральних правил, так і фізичних вправ дає малий ефект. Якщо матеріал зрозумілий, він набагато краще запам'ятовується і відтворюється.

Дитяча увага має вибірковий характер і спрямована на те, що є для дитини особливо значним. Утримати увагу дитини на якомусь одному об'єкті дуже важко. Досвідчений тренер відчуває, коли вихованці стають неуважними, і переключає їх увагу на інший об'єкт.

Обсяг уваги у дітей молодшого шкільного віку невеликий; в той же час вони, по суті, вчаться за двома програмами: загальноосвітньої та спортивної школи і їм доводиться сприймати багато нового і важкого для них матеріалу. Треба поступово вчити дитину спрямовувати і зосереджувати свою увагу на потрібних, а не тільки зовні цікавих речах. Тому в перші роки навчання і виховання юного спортсмена особливо важливим є уміння керувати його увагою.

На першому етапі навчання юного спортсмена чітко простежується процес розвитку мислення. Хоч воно і залишається в основному конкретним, все ж кількість пізнаванних об'єктів і відношень між ними значно збільшується, розвивається також уміння порівнювати.

В основі суджень дітей про ознаки і властивості предметів і явищ найчастіше покладено наочні зображення й опис. При цьому мислення проходить ніби дві стадії. Перша стадія полягає в тому, що на етапі попереднього навчання дитина весь матеріал аналізує переважно в наочно-дійовому плані, тобто спирається на реальні предмети або їхні прямі замінники. На другій стадії розвитку мислення діти починають абстрагувати й узагальнювати. Ця здатність з'являється через 1—2 роки систематичних занять фізичними вправами і залежить від індивідуальних особливостей, в одних дітей розвивається швидше, в інших — повільніше [1, 105].

Регулярні заняття в загальноосвітній і спортивній школі сприяють розвитку такої важливої психічної функції, як уява.

На попередньому етапі спортивної підготовки розвиток уяви юного спортсмена проходить дві стадії. Спочатку образи спортивних рухів лише приблизно характеризують реальний об'єкт, мають мало деталей, статичні, не відображають змін, дій і взаємозв'язків. Це відтворювальна (репродуктивна) уява, пов'язана з умінням визначити і зобразити такий стан об'єктів, яким його розуміє юний спортсмен.

У дітей молодшого шкільного віку є психологічні передумови для формування творчої (продуктивної) уяви, яка набуває величезної ваги на подальших етапах спортивної підготовки аж до виступів на Олімпійських іграх. Високий рівень розвитку творчих здібностей дуже потрібен як для самого вихованця, так і для його педагога-тренера, бо дає змогу досягти успіхів у спортивному удосконаленні [1, 105].

Творча уява формується під час виконання самостійно придуманих юними спортсменами різноманітних вправ, ігор, комбінацій тощо. У таких творчих ігрлх активно розпивається у дітей почуття особистості, тобто емоційне сприймання дійсності. Внаслідок навчально-тренувальних занять змінюється загальний характер емоцій. Поступово юний спортсмен засвоює правила поведінки в школі, спортивній секції, дома. Виконуючи ці правила, дитина відчуває задоволення, а при заохоченні тренером — радість.

Емоції дитини в цьому віці іноді ще дуже нестійкі, її настрій часто міняється. Тому естетичне, етичне і моральне виховання набуває виключно важливого значення. Добре ставлення до рідних, обурення неправильним вчинком свого ровесника або дорослого, почуття симпатії чи антипатії, підкріплені емоційними реакціями,— усе це є підставою для роздумів і переживань, наслідувальної діяльності дитини.

У цьому віці закладається фундамент моральних вчинків майбутнього громадянина. Через те що воля у дітей ще дуже слабка і нестійка, на її розвиток і зміцнення треба спрямовувати всі педагогічні засоби. Велике значення має формування звички бути уважним, доводити до кінця почату справу. У цьому, безумовно, велика роль тренера, його підготовленість і знання закономірностей навчання і виховання дітей даного віку [1, 105].

Заняття фізичними вправами зміцнюють волю юного спортсмена, адже оволодіння новими знаннями, навичками і уміннями потребує вольових зусиль, які формуються на попередньому етапі спортивної підготовки за допомогою різноманітних (за формою і змістом) засобів і методів спортивного тренування.

1.1.2 Підлітковий вік

Дитина підліткового віку, особливо на початку періоду статевого дозрівання (який можна досить точно встановити по розвитку вторинних статевих ознак), потребує особливої уваги з боку сім'ї, школи, тренера, чуйного і дбайливого ставлення до всіх її проблем і утруднень.

Підліток має підвищену потребу в розумінні його як особистості, у самоствердженні. У цей період можна дозволяти юному спортсмену самостійно робити розминку, допомагати тренеру керувати групами попередньої підготовки, організовувати й проводити змагання [2, 143].

Пізнавальні інтереси у підлітків бувають надзвичайно різноманітними — від сучасної музики до класичної, від занять спортом до написання віршів тощо. Таку різноманітність інтересів слід заохочувати, бо це створює сприятливі умови для формування всебічно розвинутої особистості, а не тільки висококваліфікованого спортсмена.

Підліток усвідомлює, щоб розібратися в навколишній дійсності, треба багато знати, поповнювати свої знання самоосвітою. Поступово в процесі навчання він робить висновок, що змістове запам'ятовування і відтворення має багато переваг, хоч часто ще використовує механічну пам'ять.

У цьому віці немає підстав перевантажувати пам'ять дрібними фактами і деталями, бо вони заважають учневі засвоювати основний матеріал. Тим більше, що увага підлітка, особливо на початку періоду статевого дозрівання, дещо знижується. У той же час підліток легко переключається з одного виду діяльності на інший. Йому подобається така різноманітність, звичайно ці переходи не такі часті, як у юних спортсменів на етапі попередньої підготовки. З часом підліток може захопитися одним видом діяльності настільки, що забуває про все. Увага підлітка-спортсмена значно підвищується в процесі навчання фізичним вправам, спеціально організованого під час навчально-тренувальних занять [1, 143].

У процесі навчання в підлітка розвивається мислення. Він засвоює наукові поняття і оперує ними, робить висновки, його мислення уже має елементи абстрактності. Йому під силу засвоїти більш складний курс теорії спорту, узагальнити відомості, одержані в загальноосвітній школі та в процесі спортивного тренування.

Достатньо високий рівень уяви дає змогу юному спортсмену в думках перетворитися в олімпійського чемпіона, космонавта, льотчика-випробовувача і т. п. Така мрійливість по суті є підготовкою до майбутньої діяльності, а бесіди і розповіді тренера про героїв спорту, їхнє життя стають реальним життям підлітка.

При досягненні поставленої мети виникає почуття радості. І хоча емоції підлітка часто ніби вихлюпуються, вони якісно відрізняються від афективних спалахів, які спостерігаються у молодших школярів. Висока чутливість до навколишньої дійсності, до дій і вчинків є благодатною основою для морального виховання підлітків, формування в них позитивних властивостей особистості.

Під час фізичного навантаження, розучування складних вправ спортсмен-підліток може проявляти достатньо вольових зусиль. Проте виховання і формування волі в цьому віці буде ефективнішим, якщо підліток знає, що і як він повинен робити і заради чого. Чим вища мета, чим зрозуміліше підлітку її громадське значення, тим легше організувати його спортивну діяльність.

Соціальна активність у цьому віці полягає у високій сприйнятливості юного спортсмена-підлітка до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які і прийняті у світі дорослих [1, 144].

Спортивні досягнення підлітків свідчать про те, що вони можуть вирішувати складні завдання, які ставить перед ними тренер у процесі навчально-тренувальних занять, і показувати високі результати. Однак досягнення підлітком спортивних вершин ще не дає підстав вважати, що його особистість сформувалася. Навпаки, він мабуть більше, ніж його ровесники, має потребу в розумному, дбайливому і тактовному тренерові-наставникові.

Тривалість підліткового періоду має значні індивідуальні відмінності. По закінченні він переходить у період юнацтва, що має свої особливості формування особистості.

У підлітковому і юнацькому віці більшість спортсменів досягають високих результатів. Це вікова зона перших великих успіхів, період участі у багатьох змаганнях. При цьому спостерігаються і деякі статеві відмінності. Так, наприклад, для дівчат зона спортивних досягнень у плаванні, спортивній і художній гімнастиці, фігурному катанні на ковзанах може починатися з 12—14 років, для юнаків — дещо пізніше (у плаванні з 14—15 років, фігурному катанні на ковзанах — з 13—16 і т. д.). Це види спорту, де вимагається високий рівень координаційних здібностей, завдяки яким в основному і досягають успіхів юні спортсмени.

У тих видах спорту, де необхідне поєднання фізичних здібностей з координацією рухів, успіх припадає в основному на юнацький вік [1, 145].

Існує багато теорій періоду юнацтва — біологічних, психологічних, соціальних і т. п. На думку вчених, вивчення проблеми юнацтва має бути комплексним, поєднувати соціально-психологічний підхід з дотриманням внутрішніх закономірностей розвитку.

1.1.3 Юнацький вік

Юність—завершальний етап біологічного дозрівання і формування особистості. Видатний педагог К.Д. Ушинський відзначав, що у вогні, який живить юність, відливається характер людини, а тому не слід ні гасити його, ні боятися його, ані вважати його небезпечним для суспільства, ні обмежувати його вільного горіння, а лише потурбуватися, щоб матеріал, що вливається в цей час у душу юнацтва, був доброї якості [3, 83].

У цьому віці значно підвищуються вимоги до особистості. Пізнавши себе і вимоги суспільства, юна особистість дуже чутлива до голосу совісті. Вона сама осудить себе за помилки, відчує гордість після виконання свого обов'язку.

Потреби у юнацькому віці різні й значною мірою залежать від організації побуту сім'ї, у якій виховуються дівчина чи юнак.

Більшість спортсменів юнацького віку, пройшовши багаторічну спортивну підготовку, досить чітко уявляють, що тільки праця визначає потреби людини (в одязі, культурі, спілкуванні тощо). Вони мають велику тягу до фізичної і спортивної досконалості, що досягається лише з допомогою фізичних навантажень, які вимагають значних зусиль особистості.

Спортсмени юнацького віку досить чітко різняться між собою за інтересами, переконаннями й ідеалами. У них значно збільшується потяг до громадсько-політичного життя [4, 37].

Для юнацького віку характерний розвиток усіх видів пам'яті, тому для удосконалення їхніх уже виразних спортивних здібностей можна використовувати різноманітні засоби і методи.

Розвивається теоретичне мислення, пов'язане з високим рівнем абстракції й узагальнення, що дає змогу ширше використовувати спортивну літературу для самовдосконалення.

На відміну від підлітків юнаки чіткіше зіставляють свої мрії з дійсністю, конкретизують діяльність уяви щодо співвідношення створених образів і своїх можливостей.

Моральні відчуття у юнацькому віці більш усвідомлені, ніж у підлітків, а зовнішні прояви почуттів краще регулюються відповідно до прийнятих норм поведінки. Маючи певні вольові якості, які сформувалися в процесі занять спортом і змагальної боротьби, юнак-спортсмен може самостійно організувати свої тренувальні заняття й заняття з групами молодших за віком спортсменів [4, 38].

Розглянуті вікові особливості становлення особистості юного спортсмена, розвитку і формування психічних процесів — основа для побудови навчально-тренувального процесу навчання і виховання, вибору засобів і методів педагогічного впливу, які на різних етапах багаторічної спортивної підготовки змінюють не тільки форму, а й зміст.

 

1.2 Розвиток і удосконалення фізичних здібностей дітей підліткового віку   1.2.1 Вікові особливості розвитку сили і швидкісно-силових здібностей

Однією з основних фізичних якостей є м'язова сила, яку можна визначити як здатність переборювати зовнішній опір або протидіяти йому з допомогою м'язових зусиль.

Найвищі темпи зростання сили кисті й станової можуть бути у підлітків і юнаків, що дає змогу збільшувати обсяг засобів силової спрямованості.

У цілому віковий розвиток різних груп м'язів відбувається нерівномірно й індивідуально: кожна з них проходить свій специфічний шлях, хоч для всіх груп м'язів властиве постійне збільшення з віком абсолютного показника сили. У дівчаток 9—10 років суттєво зростає сила згиначів кисті і м'язів спини, у 10—11 років— усіх груп м'язів, у 11—12 років — м'язів спини і нижніх кінцівок, в 12—13 років — згиначів пальців кисті й спини.

Не менш важливою, ніж власна сила, є динамічна сила і один з її видів — вибухова, або здатність виявити велику силу в мінімальний час. Вона розвивається поступально, але нерівномірно, й залежить від віку і статі (рис. 1.1) [5, 92].

Рис. 1.1 - Розвиток швидкісно-силових здібностей у хлопчиків (а) і дівчаток (б) з різним рівнем фізичного розвитку: 1 — середнім; 2 — нижче середнього; 3— вище середнього.


Так, висота стрибка вгору з місця у дівчаток безперервно збільшується до 12—14 років, потім результати дещо стабілізуються, а в подальшому навіть погіршуються.

 У хлопчиків середньорічні показники вибухової сили з роками поліпшуються, досягаючи максимуму в 15—17 років. Достовірне збільшення вибухової сили зафіксовано у дівчаток 8—10 і 11—14 років, а в хлопчиків — у 11 —12 і 13—15 років.

При плануванні тренувального навантаження в процесі багаторічної підготовки юних спортсменів треба мати на увазі, що діти і підлітки з різним рівнем фізичного розвитку відрізняються один від одного за показниками швидкісно-силових здібностей.

1.2.2 Вікові особливості розвитку швидкісних здібностей

Швидкість — це комплекс функціональних особливостей, що обумовлюють швидкісні характеристики рухів і час рухової реакції. До цих характеристик рухів належать швидкість простої й складної рухових реакцій, окремих рухових дій і темп (частота) рухів.

Прихований (латентний) період рухової реакції кисті вже у 9—11 років наближається до показників у дорослих. До 13—14 років така сама закономірність спостерігається у рухах плеча, стегна, гомілки і стопи.

Швидкість простої і складної рухової реакції у юних спортсменів з віком не дуже змінюється. Темп рухів у дітей з 7 до 16 років зростає в півтора раза, причому особливо інтенсивно—з 7 до 9 років.

Є невеликі статеві відмінності в максимальній частоті рухів у суглобах кінцівок. Так, у віці 7—10 років темп рухів більший у хлопчиків, а в 13—14 років — у дівчат.

Не менш важливе значення для практики спортивної підготовки має швидкість окремих рухових дій. Якщо такі дії виконуються з максимальною швидкістю, то в них розрізняють періоди збільшення швидкості (прискорення), максимальної швидкості та її зниження.

Період прискорення швидкості до максимальної під час стартового розбігу не залежить від віку й статі і для будь-якої швидкості бігу становить 5—6 с. Максимальна ж швидкість з віком збільшується.

У віковому розвитку швидкісних здібностей дітей молодшого шкільного віку є незначні відмінності навіть при різному рівні фізичного розвитку (рис. 1.2) [5, 106].

Рис. 1.2 - Розвиток швидкісних здібностей у хлопчиків (а) і дівчаток (б) з різним рівнем фізичного розвитку: 1 – середнім; 2 — нижче середнього; 3 – вище середнього.

У підлітковому віці відмінності у розвитку швидкісних здібностей як щодо статі, так і до рівня фізичного розвитку мають вірогідний характер.



Информация о работе «Дослідження розвитку швидкості у підлітків загальноосвітньої школи»
Раздел: Физкультура и спорт
Количество знаков с пробелами: 56695
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
85901
1
0

... положень: 1) вона має чітко визначену мету; 2) є справедливою; 3) є цілком зрозумілою для учнів і прийнятою ними. РОЗДІЛ ІІ. УРОК ВОЛЕЙБОЛУ В ШКОЛІ, ЯК ЗАСІБ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ 2.1 Зміст уроків волейболу у 5-7 класах загальноосвітньої школи Сучасний волейбол - надзвичайно цікава і видовищна гра. Це силові подачі, потужні нападаючі удари, удари біля сітки та із задньої лінії, ...

Скачать
44225
3
0

... 10 до 11, а у хлопців від 10 до 11 та від 13 до 15 років. Контроль силових можливостей та деякі особливості методики їх вдосконалення у школярів Величезний вплив на динаміку та рівень розвитку силових показників у дітей та підлітків має руховий режим і спеціально спрямована робота з виховання фізичних якостей і, насамперед, сили. Такі заняття суттєво впливають на біохімічні, морфологічні та фізі ...

Скачать
174575
5
3

... для фахівців в області філософії, історії науки, религиоведения, соціології, соціальної психології, мистецтвознавства і інших наукових дисциплін. 2.3 Модернізація змісту астрономічної освіти на основі культурологічного підходу Модернізація освіти, що базується на інформаційно-комунікаційних технологіях, припускає формування нових моделей учбової діяльності, що використовують інформаційні і ...

Скачать
414733
5
2

... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...

0 комментариев


Наверх