Льон-довгунець як екологічно чистий продукт

- скачать < Ботаника и сельское хозяйство < Рефераты

Зміст

Вступ

Розділ І. Аналітичний огляд літератури

Розділ ІІ. Народногосподарське значення та біологічні особливості льону-довгунця

Розділ ІІІ. Результати досліджень

3.1 Місце, умови, програма та методика проведення досліджень

3.2 Екологічна ефективність

3.3 Енергетична ефективність

3.4 Економічна ефективність

Розділ ІV. Техніка безпеки та охорона праці при вирощуванні льону-довгунця

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки


ВСТУП

Кожна польова культура має свої прикраси. Проте льон-довгунець, як одна із найбільш старовинних культур Західної Азії та Середземноморського узбережжя, знайшла другу Європейську батьківщину - Українське Полісся.

Якщо загибель врожаю льону прирівнюється до однієї з "семи єгипетських страт", то загибель галузі льонарства на Поліссі України -до зубожіння аграрного сектора. Льон був і повинен залишитись символом чистоти, світла, вірності. Про нього слід сказати так: це екологічно чиста рослина, один з найкращих плодів землі, який використовувався для верхнього і нижнього одягу благочестивих єгипетських жриців і як покрив для святих предметів та використовується й зараз.

Він впродовж свого життя приваблює людей. Навесні сходи його - це килим ізумрудно-соковитої зелені, за яким здалека можна впізнати поле, засіяне льоном.

Влітку вранці - синьооко-красиве цвітіння поліського шовку. В полі стоять тонесенькі, стрункі стеблинки зі світло-блакитними дещо похиленими квіточками. І ніколи не зрозуміло, де небо, а де земля, що народжує льон. Від цього видовища стаєш добрішим, лагіднішим, життя наповнюється красою.

Перед збиранням лляне поле - це осліплююча золота долина з червоним відтінком. Особливо привабливе лляне волокно, зафарбоване у сталевий колір з платиновими відсвітами та переливами.

Про льон написано дуже багато віршів та пісень. О.С. Пушкін намалював Ольгу з роману "Євгеній Онєгін" такими фарбами: "Глаза, как небо голубые, Улыбка, локоны льняные..."

А відомий поет О.Прокоф'єв у вірші "Лада" застосовує таку характеристику:

"Синью яркой блещет взгляд,

Синевой глаза горят,

Длинен волос твой льняной,

Славен голос озорной..."

А кому невідома українська пісня, де прославляється велич льону у словах і музиці народного артиста України І.М. Сльоти:

"А льон цвіте синьо-синьо,

А мати жде додому сина... "

У недалекому минулому льон на Україні вирощували не тільки для внутрішніх потреб, він був предметом торгівлі, з багатьма країнами світу, а вироби Житомирського льонокомбінату прославлялися майже у всіх країнах.

Льонарство і лляна промисловість України мають великий потенціал, набутий досвід і матеріальну базу! У 70-80-ті роки минулого сторіччя посівні площі під льоном-довгунцем становили щорічно 220-230 тис. га, виробництво волокна - 100-130 тис. тонн. Працювало понад 40 льонозаводів, два льонокомбінати загальною потужністю 100 млн. квадратних метрів тканин технічного і побутового призначення. За останні роки площі посіву і виробництво продукції льону-довгунцю різко скоротились, а їх якість погіршилась.

До спаду льонарства в Україні призвели процеси дестабілізації виробництва, викликані розбалансованістю цін на льоносировину і матеріально-технічні засоби забезпечення технології вирощування та деякі інші чинники ринку.

Враховуючи обмежені можливості надходження в Україну бавовни для потреб текстильної промисловості, значне зростання цін на волокно і насіння льону на зовнішньому та внутрішньому ринках, льонарство здатне перетворитися, при застосуванні високоефективної в ринкових умовах технології вирощування культури, у високоприбуткову галузь і джерело валютних надходжень.

Льоносировина, що завозиться на переробні заводи, має бути відсортована за висотою і чиста від бур'янів. Всі процеси практично немеханізовані, техніка для обертання трести, піднімання та в'язання її вкрай недосконала. Для заохочення людей до праці потрібні матеріальні і фінансові ресурси. Тобто собівартість льоносировини у 1,5 - 2,0 рази вища ціни, що її згодні заплатити споживачі.

До 1990 року держава дотувала кожному господарству 45% витрат на льонарство. Заводи сплачували виробникам кошти за реалізовану продукцію у тижневий строк згідно з результатами оцінки сировини.

При врожайності волокна 4 ц/га і насіння 2 ц/га господарства мли від льонарства прибутки.

Важким тягарем лягає на собівартість продукції льонарства диктат цін з боку постачальників мінеральних добрив, засобів захисту рослин, пально-мастильних матеріалів, сільськогосподарського машинобудування. Товаровиробники тепер вимушені користуватися послугами суміжників за цінами в 3 - 5 разів вищими від цін докризового періоду. Для відродження галузі потрібно зробити її не збитковою. Бажаного успіху можна досягти двома шляхами. Перший полягає у відновленні державної підтримки виробника продукції. Йдеться не про великі капіталовкладення в галузь із бюджету держави, а йдеться про відновлення паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, порушеного державою у 1992 році, коли на промислову продукцію ціни "відпустили", а на сільськогосподарську продукцію тримали фіксованими, а також про виконання державою власних рішень і зобов'язань.

Адже Постанова Кабінету Міністрів України №378 від 22 квітня 1997 року "Про заходи щодо стабілізації та збільшення обсягів виробництва льону та конопле продукції " існує лише на папері.

Другий шлях полягає у пошуку можливостей зниження собівартості продукції, зважаючи на те, що 70 - 80% витрат галузі припадає на період збирання врожаю і післязбиральної доробки продукції, і на низький рівень механізації виробничих процесів, слід переходити на рулонну технологію збирання трести, а також на промислове виготовлення трести на льонозаводах.

За існуючої технології, за умов приготування трести під відкритим небом, за сприятливих умов солома перетворюється на тресту за 12 - 14 днів. У посушливих умовах вона лежить на полі 30-40 днів, а у разі затяжних дощів продукція зазвичай втрачає 50 — 70% якості.

Спроба впровадження рулонної технології збирання трести в Україні вже була. Ще понад 10 років тому ряд господарств Житомирської, Рівненської, Київської, Волинської, областей збирали тресту преспідбирачами ПРН —1,6 обладнаними пристроями ПРП - 1, що пресували її в рулони вагою 300 - 400 кг. Такі рулони навантажувачами ПФ - 0,5, обладнаними пристроями ППЛ - 0,5 вантажили на автотранспорт і відвозили на льонозаводи. Однак через недосконалу технологію розмотування рулонів на заводах перспективна технологія не прижилася. Водночас у Бельгії, Франції і Нідерландах рулонна технологія набула широкого застосування. З допомогою цієї технології можна було б на 25 -30% знизити собівартість продукції та на стільки ж відсотків покращити економічний стан підприємств - виробників сировини. Промислове виготовлення трести полягає, в тому, що підсушену після збирання і обмолоту комбайном солому льону збирають так само, як і тресту – у рулони - і відправляють на льонозавод. Там занурюють рулони соломи в мочильні басейни, де вона за 35 - 38°С води за участі пектиноруйнувальннх бактерій перетворюється на тресту. Після цього рулони розмотують, тресту висушують до стандартної вологості і подають на переробку. За умови промислового виготовлення трести витрати на збирання врожаю виробником скорочуються ще на 15 - 20%, адже солому не потрібно ані перебирати для рівномірного вилуження, ані висушувати після його завершення.

Освоєння льонозаводами операцій промислового виготовлення трести дасть змогу на 40 - 50% знизити собівартість льонопродукції, значно покращити її якість.

Чітке й неухильне дотримання всіх вимог технології, зокрема такий, як правильний вибір площ, напівпаровий обробіток ґрунту, раціональна система удобрення, інтегрована система захисту посівів від бур'янів, хвороб, шкідників і вилягання, сівба високоякісним насінням та інших, що визначаються в конкретних умовах господарства забезпечують отримання 40 - 50 ц/га трести і 5 - 6 ц/га насіння високої якості. Внутрішньогосподарська переробка трести на волокно збільшує надходження від реалізації продукції майже удвічі.

Відродження льонарства в Україні можливе лише при державній забезпеченості паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, приймаючи умови кредитування виробництва, а відповідні службовці органів державної виконавчої влади перейматимуться проблемами галузі.

Льон-довгунець одна із технічних культур, яка в технологічному процесі, за період росту і розвитку не накопичує радіонуклідних речовин та інших забруднювань. Проте в процесі мацерації лляної трести на льонищі (вилежування) можливе вторинне забруднення продукції, як радіонуклідними речовинами, так і механічними домішками.

Мета нашої випускної роботи полягає в пошуках шляхів отримання екологічно чистої продукції, як у період первинної так і вторинної переробки.


Розділ 1. Аналітичний огляд літератури

Визначення різних технологій збирання та виготовлення трести льону дає можливість порівняти два способи біологічного приготування трести: росяна і промислове мочіння соломи льону.

А.Ф. Рогаш (1976) відмічав, що в сучасний період необхідно проводити первинну обробку льону в сільському господарстві, тому що план по будівництву цехів біологічного замочування не виконується.

Вчені розробляють і втілюють різні технології збирання льону з урахуванням реалізації продукції трестою. Росяна мочка самий старовинний спосіб приготування трести. А. Мещерский, А.Шептунов (1932); А. Труш (1931); В. Данилочкін (1931); Д. Н. Прянишніков (1921); С. О. Лейкіні А. І. Сивцов (1935); В. В. Макаров, М. С. Мелешкевич, Н. Д. Матвеєв, Я. В. Пейве (1945) вважають, що для розстилу льону потрібно вибирати сухе, рівне місце, захищене від вітрів і недоступне худобі. Чим кращий і рівніший покрив грунту невисокою травою, тим більше підходить таке місце для росяної мочки. За нестачею луків льон стелять і по скошеній конюшині і по жнивах з підсівом трав.

Було відмічено також, що стелищами не можуть бути виорані "голі" землі, без підсіву трави, не можна допускати доторкання соломи з землею, так як земля містить вапно і залізо, що негативно впливає на міцність волокна. В такому випадку треста льону, що вилежується на землі отримується рихла, ломка і груба за будовою.

К.К. Вебер (1891) помітив, що розстилання льону не показує негативної дії на ріст трав. Навпаки луки після росяної мочки інтенсивно ростуть.

До основних факторів росяної мочки відносяться - тепло, волога, повітря. Розвиток мікроорганізмів краще проходить при окремих умовах температури і вологи. Найбільш нормальна температура для розвитку мікроорганізмів без різких коливань від ранніх заморозків до високої температури вдень.

Волога повинна бути в нормі 50 - 60%.

Для багатьох районів зони льонарства кращим строком розстилу є серпень місяць.

По даним Н. П. Леднєва (1948) пізні строки розстилу знижують вихід волокна на 2 - 3 %, а його якість на один номер.

В льононасінних господарствах Житомирської області вилежування льоносоломи становить 77 днів, в липні — 17,9%, в серпні -60,6%. в вересні - 17,6%, в жовтні — 1,5%.

Щоб отримати високоякісну тресту при мінімальній тривалості вилежки, заборонено допускати розтягування строків розстилу льоносоломки.

Таблиця 1.1. Вихід волокна залежно від строків вилежування трести

Середньорічні показники Місяці
серпень вересень жовтень грудень
Піднято трести в % до площі розстилу 16,4 53,3 22,1 6,1
Тривалість вилежки, днів 16,0 30,0 36,0 під снігом
Вихід довгого волокна, % 14,3 13,3 10,3 -
Середній номер довгого волокна 16,0 14,0 12,0 -

В найбільш сприятливі строки (серпень - вересень) в господарствах піднімається до 70% трести, в наступні місяці умови для її підняття різко погіршуються, тривалість мацерації збільшується.

Дуже гостро стоїть питання про підбір стелища. Дня нихнеобхідні площі в 1,5-2 рази перевищуючі посівні площі льону. Томугосподарства лишаються не менше чим на місяць існуючих випасів іпасовищ.

Використання комбайнової технології збирання льону дозволяє проводити приготування трести на льонищі. В цьому процесі є свої особливості. Вилежка соломи починається після того, як вона висохне. Крім того льонище лишалось без трав'яного покриву і вилежування льоносоломи відбувається на землі, продукція забруднюється

А.А. Шушкин (1966) відмічає, що у Франції широкого застосування набув розстил соломи на льонищі. Льон розстилають товстим шаром з послідуючим перевертанням. Вилежування соломи на льонищі знижує вихід довгого волокна, збільшується строк вилежкн. Вилежка в дощовий час проходить нерівномірно і дуже повільно, нижні стебла, можуть підгнивати, а верхні нормально висушуватись. При сухій погоді льон на льонищі лежить дуже довго (45 днів).

На основі одержаних даних робимо висновки, що розстил соломи на льонищі, навіть при сприятливих погодних умовах, приводить до зниження врожаю і якості волокна.

В дослідах І. П. Карпеця (1968) розстил соломи на льонищі знизив вихід волокна на 0,9%, а його номер на 0,7 в порівнянні з розстилом на лузі. Міцність чесаного волокна, одержаного з луків, вище на 1,4 кгс в порівнянні з волокном, отриманим з льонища.

На основі 4-річних даних М.Н. Афонін (1959) відмічає, що вилежка соломи проходила швидше на льонищі, чим на лузі. При розстиланні соломи на льонищі отримано більш високий вихід волокна з кращими якостями в порівнянні з луком.

Із всього сказаного видно, що в літературі є протиріччя, з питання розстилу соломи і приготування трести на льонищі (землі). Приготування льонотрести на льонищі повністю залежить від погодних умов, товщини розісланої смуги і мікробіологічних процесів, які проходять при розстилі льону. Розвиток мікроорганізмів в процесі росяної мочки впливає на хід процесу мацерації і впливає на вихід і якість волокна.

Е.І. Дударев, Г.П. Маньшина (1962) при вивченні розвитку мікрофлори на лузі і льонищі прийшли до висновку, що накопичення целюлозорозмочуючих бактерій на льонищі спостерігалось до кінця мочки, а на лузі зовсім їх не було.

Розвиток ґрунтових грибів приводить до зниження виходу довгого волокна при розстиланні соломи на льонищі на 3% Г погіршується його якість.

Тому велике значення має питання про покращення умов вилежування соломи на льонищі.

Одним із таких прийомів є підсів багаторічних злакових трав під покрив льону-довгунця (Валатка П.П., 1966).

Дослідження Житомирського сільськогосподарського інституту (В.Г. Дідора 1968, 1996); Обласної сільськогосподарської дослідної станції (Кудря С.А. 1967, 1959 - 1960), Інституту льону (Я. А. Лебедєв, М. М. Боярченкова, 1966, 1978,1975; М. М. Кубшицький 1968) показали, що при підсіві під льон багаторічних злакових трав вівсяниці лугової і райграсу пасовищного створюються сприятливі умови вилежування. Якість трести на льонищі з підсівом трав на 1 - 2 сортономери вище, чим без підсіву.

Г. Зотов (1968) підсівав під льон райграс і конюшину з розрахунку 12 кг на 1 га.

Карпець И.Л. (1978) прийшов до позитивного висновку про обертання стрічки.

Рослини конюшини пронизували розіслану солому, що зашкоджувало підніманню трести. З цього виникла тенденція, що до зменшення урожайності волокна і незначне підвищення його якості.

Таким чином, створення трав'яного покриву на льонищі, шляхом підсіву злакових трав під покрив льону наближує умови вилежування соломи на льонищі до природних умов і сприяє покращенню повітряного, температурного і інших режимів.

Дідора В.Г. , Семеченко В.І. (1996); Колальов В.Б.(1996) стверджують, що льон-довгунець забруднюється радіонуклідами шляхом вторинного находження у процесі вилежування трести на льоновищі (непокритому грунті).


РОЗДІЛ ІІ. Народногосподарське значення та біологічні особливості льону-довгунця

Льон-довгунець - стародавня сільськогосподарська культура. Перші стрункі билинки з голубими дещо приниклими квіточками були вирощені майже дев'ять тисяч років тому назад.

Батьківщина льону - Західна Азія. Мистецтво вирощування цієї культури народилось у горяних областях Індії. Саме тут почали вперше виготовляти лляні тканини. В Індії льон як прядивна культура передувала бавовнику. Деякі історики стверджують, що попередники сучасних індійців першими одягли замість звіриних шкір одяг з лляного волокна на зміну зі шкір тварин.

Продукцію льону знайдено поруч з зерном злаків у гробницях єгипетських фараонів, залишки виробів із льону, які відносяться до VI сторіччя до нашої ери виявлені у Придніпров'ї та Західній Грузії.

Рослини льону з коробочками і насінням, залишки лляних тканин і ниток були знайдені у Швейцарії у пальових будовах, які відносяться до кам'яного віку.

Арабський вчений-мандрівник Ібн-Фадлан, що подорожував на початку X сторіччя по території древньо-слов'янських поселень бачив їх мешканців в одязі з лляного полотна власного виробництва. Льон вважали найблагороднішою, найчистішою рослиною.

Сім тисяч років назад він був відомий в Ассирії та Вавілонії, звідки потрапив до Єгипту. Поряд з Індією виникнення льонарства слід вважати у Єгипті - на Середземноморському узбережжі. Загибель його врожаю вважалася однією з "семи єгипетських страт". Саме у Єгипті, лляні тканини досягли чудового ступеня удосконалення.

Стародавні єгипетські лляні тканини були настільки тонкими, що лише особливо терплячі єгиптяни були спроможні підрахувати кількість ниток у них. Так, Геродот згадував про дарунок царя Амазиса Афіні Родоській лляної тканини, кожна нитка якої включала 360 найтонших ниточок. Такі тканини, прозорі й легкі, як дитячій подих, цінилися на вагу золота: на один бік шальки терезів - тканини, на другий - золоті гроші або злиток золота.

Дві тисячі років тому єгипетські жреці носили одяг тільки з лляних тканин, що було символом чистоти, світла, вірності.

Апулей писав про нього так: "чистейшее из растений один из самых лучших плодов земли, употребляется не только для верхнего и нижнего облачения благочестивих египетских жрецов, но й как покров для священних предметов». Білий лляний одяг вважався також обов'язковим для верховних жреців і первосвящеників всіх східних культів, він перейшов і у християнський культ.

Мумії єгипетських фараонів та знатних людей, знайдені у гробницях, були забинтовані у найтонші лляні тканини високої якості й дивної міцності, які збереглися до наших днів.

На великий жаль такого волокна не зустрінеш у наші часи в країнах найбільш розвиненого льонарства.

Справа в тому, що лляне волокно у своєму складі містить елементи кремнезему, який застерігає його від процесу гниття. Свідчення тому - не тільки лляні тканини, що збереглися на єгипетських муміях, а і -старовинні рукописи й книги, написані на папері виготовленому із лляної сировини. В Італії (Гротароссі) була знайдена мумія восьмирічної дівчинки, померлої 1800 років тому назад. Потім у Єгипті знайшли мумію Нефера, який жив у 2900 - 2270 роках до нашої ери. Тіла їх були закуті у найтонші лляні бинти й завернуті у більш щільніші лляні тканини, котрі зберегли до наших днів свою міцність і пружність.

Чи то умови росту і розвитку були сприятливі, а можливо й мистецтво, обробітку волокна та його прядіння досягли досконалості, про те саме тут у Єгипті отримували волокно й прядиво найвищого ґатунку. Такого волокна не зустрінеш у наші дні і в країнах найбільшого процвітання лляної культури. Методи виключної майстерності єгиптян в отриманні лляної продукції і прядива втрачені для людства у період руйнування єгипетської культури й катастроф.

Друге місце після Єгипту у розвитку льонарства займає Колхіда - центр виробництва лляних тканин, якими забезпечувався весь Схід. Мешканці Колхіди і Єгипту виробляли полотно однаковим способом, проте елліни колхідське полотно називали сардинським, а отримане з Єгипту -єгипетським.

У еллінів мав високу ціну білий оброблений пурпуром одяг з лляних тканин. Проте льон використовувався не тільки для одягу, а й для оснащення кораблів.

Гомер у своїх творіннях оспівував лляний одяг у фінікійців.

У Римі спочатку вирощували льон у невеликих розмірах. Проте за часи Плінія Старшого ця культура отримала достатньо великий розвиток, особливо у північній частині Італії.

На зволожених лісових ґрунтах Північної Європи, населених, як раніше називали "варварами", льон вирощували на великих площах. За Плінієм, вся Галилея, особливо кельтські племена, які мешкали у сучасних Нідерландах славилися культурою льону.

Голландське полотно того часу вивозилося на південь в Італію. З Голландії розпочалося використання напірників на подушки, без яких не може обійтися жодна людина.

Галли, отримавши льон від римлян, стали засновниками льонарства у Західній Європі. З давніх часів йде добра слава і про бельгійські лляні полотна. Германці, за свідоцтвом Тацита також прихильно відносилися до розвитку лляної культури, а їх жінки закохано готували собі "полотняний одяг, оброблений червоним".

Лляний одяг був більш розповсюдженим на півночі та у центрі Європи. Тут його носив увесь народ, між іншим як і на Сході так і у Римі він був предметом розкоші.

Виникає питання, яким чином льон попав зі Сходу на північ Європи чи можливо, його почали сіяти тут самостійно? За переважною більшістю свідчень льонарство у Європі з'явилось незалежно від культури його на Сході, а можливо у різних регіонах виникли різні його види.

До цього можливо додати те, що він вирощувався ще й у кам'яному сторіччі: був знайдений у так званих "свайних будовах" на швейцарських озерах, але то був не представник однорічного культурного льону, а родич багаторічного вузьколистого, можливо основоположник культурного льону.

У недалекому минулому в кожному селянському господарстві, розташованому у нечорноземній зоні України, із вирощеного льоноволокна ткали полотно, мішковину, виробляли скатерки, рушники, ліжники, ковдри.

Одержане із стебла льону волокно використовують головним чином для виготовлення тканин, асортимент яких може бути дуже різноманітним: від грубих мішковин і пакувальних (із низьких сортів волокна) до тонких батистових (із високих сортів).

Лляне волокно одне із самих міцних. Міцність на розрив тіпанового лляного волокна становить в розрахунку на поперечний розріз 60-100 кг на 1мм2. По міцності на розрив воно значно перевищує бавовну, джут і вовну. При однаковій товщині нитки міцність лляної пряжі при розриві майже у 2 рази вища ніж бавовняної і у 3 рази вища за вовну. З підвищенням вологості (до відомої межі) міцність лляної нитки збільшується, в той час як міцність нитки з вовни, натурального шовку і синтетичного волокна навпаки, знижується.

Лляні тканини відрізняються довготривалим використанням, також добре протистоять гниттю і зношуванню. Поряд з цим вони характеризуються малою кількістю поглинання забруднених речовин і добре відмиваються при пранні. Цінною якістю лляних тканин є гідрофільність, тобто властивість поглинати вологу. Після зволоження лляні тканини дають дуже малу збіжність.

Метраж виготовлення тканин залежить не тільки від сорту, але й від якості використаної лляної сировини.

Так, наприклад, із льоноволокна N 16 можна виготовити тканин на 12% більше, ніж з льоноволокна N18, а волокно, виділене із лляної соломи N2 дозволяє отримати тканин на 67% більше, ніж від тієї ж кількості соломи N1.

Технічні тканини виготовляють, як правило із волокна вищого ґатунку. їх широко використовують в автомобільній, гумовій, взуттєвій та інших галузях промисловості. Із лляного волокна виготовляють також приводні паски на потужні рукава.

Лляні побутові тканини - скатертини, серветки, рушники, полотно для постільної і нижньої білизни, літніх костюмів (рогожка, канва), меблеві і портретні - відрізняються красою й міцністю і йдуть, як на задоволення індивідуальних потреб населення, так і на забезпечення громадських їдалень, лікарень і т. д.

Із мішкової і пакувальної тканини (із більш короткого лляного волокна) виготовляють тару для борошно-млинової, тютюнової та інших галузей промисловості і сільського господарства.

Значну кількість льоноволокна переробляють в скручені нитки, використовуючи для в'язання рибальських сіток, пошиття шкіряних виробів тощо.

Отримана при переробці льону побічна продукція також знаходить призначення в народному господарстві. Із короткого волокна (паклі) виготовляють мотузки, шпагат для в'язальних апаратів сільськогосподарських машин, паклю широко використовують як обтирочний, пакувальний чи конопаточний (при будівлі дерев'яних будівель) матеріал. Лляна костриця використовується, як висококалорійне паливо, теплова здатність якої становить 3800 Ккал/кг. Окрім того це сировина для виготовлення паперу, целюлози, термоізоляційних і звукоізоляційних плит і інших матеріалів. 31 т лляної костриці можна одержати слідуючу кількість одного із видів продукції: 0,5 т картону, 250 літрів етилового технічного спирту, 80 кг смоли, 40 кг оцтової кислоти, 8 кг метилового спирту, 5 кг ацетону.

В Україні щорічно в процесі переробки льону одержували 380 тис. т костриці. Ця кількість відповідає річному приросту деревини на площі 92,5 тис. га лісу.

Лляна олія добре висихає, утворюючи при підсиханні міцну плівку, В зв'язку з цим варена лляна олія (оліфа) знаходить широке застосування при виготовленні лаків, масляних і типографських фарб та замазок.

В електротехнічній, гумовій, шкіряній, миловаренній і фармацевтичній промисловості сиру лляну олію використовують при виготовлені масляних ізоляторів, лінолеумів, лінкрусту, клейонки, непромокаючих тканин, синтетичного каучуку, пластмас, зеленого мила, деяких ліків і т. д. Нарешті лляну олію вживають для приготування деяких страв, саме як продукції з високою засвоєністю (94,5%) і в харчовій промисловості (консервній, маргариновій і кондитерській).

Відходи обмолоту льону полова - висококалорійний корм для свинопоголів 'я.

У сучасних умовах країн Європи - розширилося використання льону на технічні потреби. Так Іспанія виробляє з льону високоякісну целюлозу, а з неї отримує папір для банкнотних та цінних паперів. Наприклад, у виробництві банкнот американських доларів використовується льон, який у США не вирощується. А в Україні - навпаки. Малинська фабрика банкнотного паперу (Житомирська область) папір для вітчизняної гривні виготовляє з імпортованого з середньої Азії бавовнику, який частково можна замінити льоном.

Новим перспективним напрямком використання льоноволокна є і виробництво композитних матеріалів, у першу чергу, в автомобілебудуванні. Як відомо, пластикові деталі автомашин практично не утилізуються. Але ті ж деталі виготовлені на основі льоноволокна, можуть за рахунок біологічної обробки перетворюватись у звичайний гумус. У цьому напрямку активно працює Англія та Німеччина.

Відновлення роботи бавовнопрядильних фабрик безпосередньо пов'язане з новим напрямком у використанні льоноволокна - котонізацією короткого волокна і використання котоніну у бавовнопрядильній промисловості.

Із 1 кг льоноволокна виробляють близько 2,4 м2 побутових тканин, або 1,6 м2 технічних. Чим вищий номер волокна, тим більше тканини з нього вийде. Так, маса 1 м2 такої лляної тканини, як батист, становить лише 100 г.

Для потреб народного господарства використовують майже всю рослину льону-довгунця. З насіння, що містить 35-37% жиру, одержують олію, з якої виготовляють високоякісну оліфу, лаки та ін. Макуха містить 6-12% сирого жиру, 34% протешу. Вона є цінним кормом для сільськогосподарських тварин: за поживністю 1 кг макухи дорівнюється до 1,15 кормових одиниць і містить 260 г перетравного протеїну. Цінною для годівлі тварин є також і полова, що утворюється при обмолоті льону й очищення насіння. Вона становить 15% загального врожаю, 1 кг її дорівнює 0,27 кормових одиниць і містить 20 г перетравного протеїну.

Наші економічні розрахунки показують, що виробництво льону високоефективне. Наприклад, середня ціна 1 т довгого волокна в Європі становить 1300-1400 дол. США. Середня ціна в Україні коливається в межах 1100-1200 дол. США. Отже отримання близько 1 т волокна з 1 га, як наприклад у Боородчанському районі забезпечує 500-600 доларів доходу.. Адже 50% з кожної тони загально врожаю припадає на довге волокно.

Льон-довгунець –лікарська рослина. Насіння, крім жиру, містить білок, вуглеводи, органічні кислоти, вітамін А, ферменти. Якщо його залити водою, то через 2-3 години утворюється слизоподібна маса, що має протизапальну і обволікаючу дію. Її застосовують при запаленні та виразках слизових оболонок, особливо шлунково-кишкового тракту. Лляну олію вживають у їжу в разі порушення обміну речовин і при атеросклерозі. З насіння одержують препарат лінетол, що використовують для лікування опіків шкіри.

Тож нехай, хоча б у нашій пам’яті залишається і святце “льоносівка”. Адже так хочеться, щоб на ниві, яку льонарі сумлінно плекають, завжди родило густо і цвіло синьо-синьо...

Таблиця 2.1.

Абіотичні фактори та біологічні особливості льону-довгунця
Фактори, показники Фактичні дані

1.  Тепло, С:

-  мінімальна температура проростання насіння

-  температура, яка спричиняє пошкодження сходів

-  оптимальна температура для росту і розвитку

-  сума активних температур за вегетаційний період

+3+5

-4

+15+18

1400-200

2.  Вода:

-потрібно для набухання і проростання насіння, %

-транспіраційний коефіцієнт

коефіцієнт водоспоживання (в роки середнього зволоження), ц/га

65

400-430

350

3.  Поживні речовини, що виносяться з 1 ц врожаю основної і побічної продукції, кг:

-  азоту

-  фосфору

-  калію

1,3-1,5

0,37-0,52

0,62-1,37

4. Вимоги до реакції ґрунтового розчину, РН 5,9-6,5
5. Відношення до світла довгого дня

6. Оптимальна щільність грунту, г/см 3

1,27
7. Тип кореневої системи стрижнева
8. Мінімальне заглиблення коренів у ґрунт, см біля 100
9. Розмір (індекс) листкової поверхні посіву 2,5-3,0
10. Використання фотосинтезу, ККД ФРН 0,6-1,5
11. Спосіб запилення самозапильний
12. Період повернення культури на одне і теж місце 7-8
13. Оптимальна густота насадження, млн./га 25
14. Тривалість вегетаційного періоду, днів 75-90
15. Найпоширений шкідник Трипс, лляна блішка
16. Найпоширені хвороби Бактеріоз, фузаріоз

17. співвідношення в урожаї:

основна і побічна продукція, частин

1:4

Відомо, що основна продукція – формується в стеблах льону-довгунця. Від загальної та технічної довжини стебел, яка за період вегетації, особливо у період швидкого росту та фазу бутонізації, за короткі 20-28 доби утворює основу продуктивну масу. Вперше в історії льонарства В.Г. Дідора (1987, 1989, 1990 , 1992, 1996, 1999, 2000, 2002, 2003) на основі багаторічних досліджень довів і обґрунтував особливості добової періодичності росту залежно від абіотичних факторів (температурний фактор, вологість, сонячна інсоляція і ФАР вуглеводний обмін та інтенсивність фотосинтезу).


Розділ IІІ. Результати досліджень

3.1 Місце, умови, програма та методика проведення досліджень

Польові досліди, щодо покращення критеріїв виготовлення трести льону-довгунця проводили у сільськогосподарських підприємстві СТОВ ім. “Чкалова, що відноситься до четвертої зони радіоактивного забруднення, оцінки якості визначали на ВАТ коростишивському льонозаводі

Ґрунтова родючість дерново-підзолистих, супіщаних ґрунтів характеризується слідуючи ми агрохімічними показниками: (глибина – 0-20 см) азот загальний –4,28%, Р2О5 6,2 мг і К2О –8,7 мг на 100 г ґрунту, рН – 6,1 гідролітична кислотність –2,4 мг.екв. на 100 г ґрунту.

Варіанти і схема досліду:

1.  Чистий посів льону (контроль)

2.  Сумісний посів насіння льону і костриці лучної

3.  Сумісний посів насіння льону і райграсу пасовищного

4.  Без обертання трести

5.  З обертанням трести

Об’єкт досліджень – технологія вирощування, виготовлення трести і первинної переробки та радіоактивність продукції льону-довгунця.

Предмет досліджень – створення штучного зеленого покриву шляхом ущільненого фітоценозу льону-довгунця і рихлокущових злакових трав та виробництво продукції, що задовольняє санітарно-гігієнічним вимогам України.

Площа посівної ділянки – 1768,7 м 2, облікової ділянки –1667,1 м 2, захисні смуги – 3,67 м 2. Повторність у досліді –4 –кратна.

Питома активність льонопродукції визначалася на сцинтиляційному детекторі (Nal) з подовженими експозиціями при відносній похибці вимірювань 15%. Апаратура була надана НДІ РЕП. Показники продуктивності льону-довгунця визначалися в лабораторії льонарства кафедри технологи зберігання та переробки продукції рослинництва по ГОСТ 14897-69.

Таблиця 3.1.

Схема досліду

Підготовка ґрунту включала зяблеву оранку на глибину орного шару, весняне дискування БДТ-10 та вирівнювання ґрунту.

Перед посівом поле коткували котками ЗККШ - 6М. На весні вносили мінеральні добрива в кількості N30P45R60. Використовували в основному аміачну селітру, гранульований суперфосфат, калійну сіль.

Висівали сорт льону — довгунця Ескаліна / Бельгійської селекції

Для посіву використовували багаторічні злакові трави райграс пасовищний і кострицю лучну. Перед посівом насіння льону і злакових трав добре змішували. Суміш сіяли в третій декаді квітня - місяця за допомогою льонової навісної сівалки СЗЛ – 3,6. Насіння заробляли на глибину 1,5 см. Норму висіву встановлювали на одержану суміш (150 кг льону + 20 кг райграсу пасовищного та 150 кг льону + 16 кг костриці лучної на 1 га).

Ширина міжрядь при такому посіві складала 7,5 см. Для захисту сходів льону від пошкодження лляною блішкою застосовували препарат - Ф´юрі – із розрахунку 1 кг/га. У фазі “ялинка" при висоті рослин 5—10 см проводили обробіток посівів гербіцидом “Льонок” із розрахунку 0,9 кг/га.

За час вегетаційного періоду відмічали фази росту і розвитку повні сходи, "ялинка", бутонізація, цвітіння, рання-жовта стиглість.

Приріст льону у висоту визначали шляхом вимірювання 100 шт рослин. Для цього на двох повтореннях кожного варіанту вибирали зразок льону — біля 500 шт. рослин, а з них складали середній зразок у 100 рослин.

З метою визначення приросту повітряне — сухої органічної маси проводили зважування 500 шт. рослин. Ступінь полягання рослин визначали по п'ятибальній шкалі. Для морфологічного аналізу і визначення структури врожаю відбирали зразок льону з 1 м2.

Середні зразки відбирали з кожної ділянки.

Льон збирали льонокомбайном ЛКВ — 4 М у ранній жовтій стиглості. Врожай трести визначали методом суцільного зважування. Технологічний аналіз трести льону проводили на Радомишльському льонозаводі згідно ГОСТу-24383-89 та в лабораторії льону кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва.

3.2 Екологічна ефективність

Технологія збирання та виготовлення трести.

Збирання льону-є являються найбільш трудомісткими процесами, на долю яких припадає біля 80% затрат в льонарстві.

Одночасно з збиранням льону з стебел обчісуються головки з насінням і подаються в приєднаний до комбайна причіп. Очесані стебла тут же розстилаються для вилежування, а льоноворох доставляється на пункт сушіння і переробки, де він обмолочується, насіння в головках висушується на сушарці, потім пропускається через молотарку МВ-2,5 А.

Уражай і якість льонопродукції залежить від строків збирання. На посіві льону одержують одночасно волокно і насіння, тому важливо вибрати такий строк для збирання, коли буде найвищий урожай високоякісного волокна з дозрілим насіння льону.

Збирають льон-довгунець комбайновим способом в кінці ранньої жовтої стиглості - на початку жовтої стиглості. У цей період найвищий урожай і якість насіння, льонотрести і волокна.

Комбайнове збирання льоноволокна проводять загінним способом, при якому агрегат вздовж загінки рухається прямолінійно, роблячи холості повороти на кінці поля. Підготовка поля до збирання полягає в тому, що за 2-3 дні до його початку посіяні весною однорічні трави на проходах між загінками і поворотних смугах скошують косаркою КІР - 1,5.

Високоврожайний льон, а також полеглий і сильно забур'янений, збирають не повним захватом льонокомбайну, а трьома секціями брального апарату. Такий захід сприяє покращанню якості трести, адже процес вилежування соломи протягом 20 - 26 днів перетворюється в тресту. Для прискорення процесу вилежування та поліпшення якості трести проводять підсів багаторічних злакових трав: райграсу пасовищного і вівсяниці лучної з нормою 25-30 кг/га.

Щоб вирівняти хід мікробіологічного процесу вилежування стебел по всій товщині стрічок, їх обертають. За час вилежування стрічку обертають кілька разів. Для обертання стрічок використовують начіпний обертач ОСН-1 в агрегаті з трактором Т - 25 А.

Піднімання готової трести дуже часто вирішує долю врожаю, тому що недолежування, а ще більше перележування знижує її якість, і веде до втрат. Для визначення готовності сланцевої трести існує два методи. Перший метод полягає в тому, що необхідно взяти 3-4 стеблини льону з стрічки на віддалі 2-3 см між пальцями і зробити 3-4 проминальні рухи, витрухнути кострицю, якщо залишається не більше 5% костриці, то вважається , що треста готова, а краще взяти пучок трести і зробити пробний аналіз на станку СМТ - 200М.

Готову льонотресту піднімають з формуванням рулонів переобладнаними рулонними прес-підбирачами ПРПЛ - 1,6. Рулони формують щільністю 140 - 150 кг/м3, діаметром 1,3-1,5 м. Навантажують рулони в транспортні засобами навантажувачами ПР - 0,5, ППУ - 0,5, та іншими із спеціальним захватом для рулонів льону.

В ряді досліджень Інституті сільського господарства УААН Полісся відсутність трав’яного покриву при розстиланні льоносоломи на льонищі і застосуванні комбайнової технології збирання негативно позначалися на тривале вилежування льоносоломи і якості трести.

Згідно досліджень М.М. Боярченкової (1966), В.Г. Дідори (1969) збільшення щільності розстеленої соломи на льонищі сприяє надмірному розвитку целюлозорозкладаючої мікрофлори і зменшує розвиток основних пектинозброджуючих грибів. У своїх дослідах ми вивчали питання підсіву багаторічних злакових трав під льон з метою створення на льонищі необхідного водно - повітряного, і температурного режиму в період мацерації соломи. Для цього підбирали рихлокущові трави з невисоким, але щільним стеблостоєм. Розглядаючи питання про боротьбу за існування, Дарвін вказує, що на даному просторі може вжитися індивідуальності тим більше, чим менше вони схожі між собою.

Притримуючись цих поглядів, нами були, підібрані такі культури, які відрізнялись по родовому складу, в той же час, які найбільше задовольняли потреби в створенні трав'яного покриву на льонищі.

У співвідношенні були підібрані багаторічні злакові трави-райграс пасовищний і костриця лучна. Дослідження за зміною висоти рослин льону, по фазах та їх росту показали, що інтенсивність приросту по всім варіантам була однакова (табл.. 3.2.1.)

Таблиця 3.2.1.

Залежність висоти стеблостою льону-довгунця від фітоценозу (середнє за 2002 - 2003 рр.)

Варіанту досліду Фаза росту і розвитку льону-довгунця
“ялинка” бутонізація цвітіння рання жовта стиглість
Чистий посів льону (контроль) 12,1 8,9 68,2 71,4
Льон+райграс 12,3 56,3 69,0 72,7
Льон+костриця лучна 12,1 60,4 69,8 73,1

З даних таблиці 3.2 видно, що підсів злакових трав не створював негативного впливу на висоту росту льону - довгунця. Необхідно відмітити, що сходи злакових трав з'явились на 5 - б днів пізніше появи сходів льону. В період знаходження льону у фазі "ялинка" злакові трави були дещо вищі за висоту льону. У період швидкого росту і бутонізації льон давав приріст у висоту за добу до 5 см, а ріст трав прикорочувався. Різких змін в накопиченні сухих речовин льону не спостерігається.

Створилося тенденція до збільшення сухих речовин в стеблах льону у варіантах з підсівом злакових трав.

Так вага 100 повітряне сухих стебел у фазі ранньої жовтої стиглості у варіантах з підсівом трав становила 45,6 - 46,9 г, а без підсіву 43,8 г, або на 0,8 — 5,2 % більше, як на контролі. По даним І. С. Шилова (1920), І. С. Шилова і А. М. Щепетільникової (1923) кожен центнер сухого загального врожаю льону виносить із ґрунту азоту (М) 1,3 — 1,5 кг, фосфору (Р2О5) 0,37 - 0,52 кг, калію (К2О) 0,62 - 1,37 кг, і кальцію (СаО) 0,57-0,92кг.

Підсів райграсу пасовищного і костриці лучної створюєпідвищену стійкість рослин до вилягання (Табл.. 3.3.)

Таблиця 3.3.

Стійкість льону до вилягання залежно від щільності фітоценозу

(2002 -2003 рр.).

Варіанту досліду Полягання В середньому за два роки
2002 2003
Чистий посів льону (контроль) 4,6 5,0 4,8
Льон+райграс пасовищний 4,8 5,0 4,9
Льон+костриця лучна 4,8 5,0 4,9

І бал - сильне вилягання, механізоване збирання не можливе;

II бали - вилягання обмежує механізоване збирання;

III бали - середнє вилягання, стебла нахилені на 45°;

IV бали - слабке вилягання стебла легенько нахилені;

V балів - вилягання відсутнє.

Відомо, що азот сприяє створенню в стеблах рихлої тканини. Вміст загального азоту в рослинах льону в період надмірного вилягання на контролі без підсіву трав становив 1,32 — 1,61, а рослин льону з підсівом трав 1,2 - 1,57%. Найменший вміст азоту спостерігали в сумісних посівах льону з підсівом райграсу пасовищного ( 1,12 - 1,16%).

Підвищення стійкості рослин льону до вилягання сприяє застосування комбайнової технології збирання і зберігання урожаю від загнивання. Ріст льону з травами не показав великого впливу на зміну господарських ознак у рослин льону.

Таблиця 3.4.

Структура льону-довгунця залежно від підсіву трав

Варіанту досліду Технічна довжина, см Діаметр, мм Кількість коробочок, шт..
Чистий посів льону (контроль) 71,4 1,56 3,4
Льон+райграс пасовищний 72,7 1,43 2,8
Льон+костриця лучна 73,1 1,42 2,7

Густота стеблостою льону у фазі повних сходів і перед збиранням була менша на ділянках з підсівом трав. В контролі в середньому за два роки, загинуло 14,4 % рослин, на ділянках з підсівом трав — 16,5 - 18,9%. Кількість рослин що загинули на ділянках з підсівом трав більше на 2,1 - 4,5% в порівнянні з контролем.

Густота стеблостою злакових трав і особливо райграсу пасовищного забезпечує суцільний трав’яний покрив особливо після збирання і розстилання льону на льонищі. Облік врожаю льонопродукції показав, що незначне знищення її з підсівом трав і без підсіву трав знаходиться в межах похибки досліду (табл. 3.5.)

За даними таблиці 3.5 видно, що сумісний посів насіння льону і трав не показав негативного впливу на продукційний процес льону. За рахунок поліпшення умов вилежування дещо підвищується врожайність трести льону-довгунця.

Таблиця 3.5.

Врожайність льонопродукції залежно від фітоценозу посівів

Варіанти досліду Врожайність, ц/га
насіння трести
2002 2003 середнє за 2 роки 2002 2003 середнє за 2 роки

1. Чистий посів льону

(контроль, без обертання)

3,1 2,1 2,6 30,4 21,3 25,8
2. З обертанням 3,2 2,1 2,6 31,7 21,1 26,9

Льон+райграс пасовищний

1.  Без обертання

2.  З обертанням

3,1

3,3

2,3

2,3

2,7

2,8

30,6

32,9

22,3

22,5

42,8

27,7

Льон+костриця лучна

1. Без обертання

3,1 2,2 2,6 31,5 22,4 26,9
2. З обертанням 3,2 2,3 2,7 32,4 22,8 27,6

При вирощуванні льону-довгунця на осушених дерново-глейових суглинкових ґрунтах в зоні Полісся України необхідно висівати 25 млн.шт.. схожих насінин на 1 га.

Таблиця 3.6.

Технологічні показники якості трести залежно від прийомів мацерації

Варіанти Якість трести, сортономер Міцність трести, кгс Вміст волокна, %
К С В
Чистий посів
1. Без обертання 1,0 20,1 20,9 21,2 20,7 30,5
2. З обертанням 1,25 21,4 20,3 22,7 21,5 31,4
Льон+райграс пасовищний
3. Без обертання 1,50 24,3 25,6 26,2 25,4 31,6
4. З обертанням 1,75 26,6 28,1 28,8 27,8 32,6
Льон+костриця лучна
5. Без обертання 1,5 24,2 25,3 25,8 25,1 31,8
6. З обертанням 1,75 25,6 26,8 27,8 26,7 32,3
НІР 0,95 0,24

З даних таблиці 3.6 видно, що міцність трести по довжині стебла трести неоднаково. Високою міцністю характеризується волокно верхньої частина стебла, тому що в цій частині елементарні волоконця більш витягнуті, мають ребристу форму, щільно прилягають одне до одного, між ними невеликі міжклітинні простори і найменший вміст лігніну.

Обертання трести в процесі мацерації, незалежно від фітоценозу сприяє формуванню більше високої якості трести, а його міцність підвищується на 7,1-0,8 кгс. Сумісний посів насіння льону і рихлокущових злакових трав забезпечує штучне створення зеленого покриву, треста виміщується в оптимальних умовах за вологою і температурою повітря, в результаті чого міцність волокна без обертання трести збільшується на 4,4-4,7 кгс, а з обертанням на 6,0 –7,1 кгс. Вміст всього волокна в тресті льону з підсівом злакових трав і обертання трести достовірно збільшується на 2,1-1,5%.

Слід зазначити, що серед багатьох екологічних факторів важливе значення має забезпечення льону вологою (Алексєєва А.М., 1969).

Абіотичні фактори у період росту і розвитку за час вилежування трести характеризується показником ГТК (гідротермічного коефіцієнту).


ГТК підраховували згідно формули:

 де

Σm Х 10 – сума опадів за певний період;

Σt>100С – сума середньодобових температур за певний період;

10 – коефіцієнт переведення суми активних температур повітря у кількість випарованої води, мм.

За показниками ГТК погодні умови поділяються на:

0,1 – 0,9 – сухі;

1,0 – 1,4 – посушлеві;

1,5 –2,0 – зволожені;

2,1 – 2,5 – добре перезволожені;

>- 2,5 – перезволожені.

Ріст і розвиток льону-довгунця в умовах 2002 року у період швидкого росту і фазу бутонізації проходів при оптимальних абіотичних факторах, ГТК в цей період коливався у межах 1,04-4,23 , що відповідає біологічним вимогам льону.

Таблиця 3.7.

ГТК за період швидкого росту і мацерації трести льону-довгунця в агроекологічних умовах СТОВ ім. Чкалова

Місяц Декада 2002 2003
ГТК Зволоження ГТК Зволоження
Травень І 4,26 перезволожена 3,75 перезволожена
ІІ 0,12 суха 3,11 перезволожена
ІІІ 0,94 посушлива 0,14 дуже суха
Червень І 4,23 перезволожена 0,24 суха
ІІ 1,16 зволожена 0,69 суха
ІІІ 1,04 зволожена 1,53 зволожена
Липень І 1,35 зволожена 0,59 суха
ІІ 1,96 зволожена 0,55 суха
ІІІ 7,02 перезволожена 0,44 суха
Серпень І 3,40 перезволожена 0,83 суха
ІІ 4,58 перезволожена 2,29 зволожена
ІІІ 6,1 перезволожена 0,41 суха
Вересень І 2,05 добре зволожена 3,15 перезволожена
ІІ 0,58 суха 0,36 суха
ІІІ 2,5 перезволожена 0,92 суха

Абіотичні фактори 2003 року характеризуються, як посушливі і дуже посушливі. Так, третя декада травні, перша і друга декада червня (період швидкого росту льону) були надто сухими, показники ГТК знаходиться у межах 0,14-0,69, льон підгорів. А у період мацерації трести кінець липня і серпень, також характеризується сухою погодою і вилежування трести відбування повільно, що в цілому привело до недобору врожаю з низькою якістю (табл.. 3.8.)

Таблиця 3.8.

Технологічні показники льонопродукції в умовах СТОВ ім. Чкалова

Показники 2002 2003
Площа, га 35 40

Урожайність, ц/га:

трести

волокна

насіння

15,3 5,2
4,5 1,6
2,3 1,0
Сортономер трести 1,78 0,5
Прибуток, грн./га 517 -100

Таким чином при урожайності волокна > 4,0 ц/га кожен гектар забезпечує більше 500 грн. прибутку. За даними В.Г. Дідори (2003) на Поліссі кожен 5 рік посушливий, що приводить до загибелі врожаю і отримання трести низької якості. Тому з метою відродження льонарства в майбутньому необхідно розмішувати льон на понижених мікрорельєфах ґрунту з підсівом рихлокущових злаків трав із застосування зрошення.

В нашій країні склалась складна, а під час в деяких місцях і критична екологічна ситуація. Не дивлячись на велику кількість прийнятих мір, робота по екологічному оздоровленню країни ведеться незадовільно. Росте процент захворюваності різними хворобами. Відсутня достатня і оперативна інформація населення з екологічних питань. В даний час рішення екологічних питань виходить за рамки окремих рис і приймає глобальний характер. Стосовно льону-довгунця проведені дослідження (табл.. 3.9.) дозволяють зробити висновок про отримання екологічного чистої трести льону-довгунця шляхом створення штучного зеленого покриву на льонищі.

Таблиця 3.9. Забрудненість льонотрести залежно від технології її виготовлення, 137 Сs

Обертання трести Без підсіву трав З підсівом трав
Бк/кг % до контролю Бк/кг % до контроля
1. Без обертання 29,6 0,0 27,4 92
2. Одне обертання 26,3 89 21,2 72

Серед міроприємств розроблених по охороні повітря на льонозаводі, можна виділити наступні:

-  не застосовувати авіаційний обробіток посівів льону;

-  на території льонозаводу будуються дороги з твердим покриттям.

Відомо, льон – довгунець одна із видів культур, що не акумулюють у процесі росту і розвитку радіоактивні речовини з ґрунту і повітря. Проте необхідно застереження від вторинного радіозабруднення у процесі вилежування льонотрести. Саме сумісний посів льону з травами передбачає запобігання вторинного радіо забруднення, покращення строків вилежування і якості трести.


Таблиця 3.10.

Екологічна ефективність та якість льонопродукції залежно від фітоценозу льону довгунця.

Варіанти досліду Забруднення, % Період мацерації, днів Сортономер трести Вихід довгого волокна, % Група номеру за забарвлення Сума процент. номерів
Чистий посів льону (контроль) 18 24 1,0 12,4 1,6 159
Льон+райграс пасовищний 5 20 1,5 14,1 2,4 168
Льон+костриця лучна 6 18 1,5 15,6 2,2 170

З данних таблиці 3.10 видно, що якість льонотрести отримані на льонищі з підсівом трав на один сортономер вища за тресту, яка вилежувалася на чистому ґрунті, а тому вихід довгого волокна на 2,3 – 2,6 % вищий від контролю. Ґрунтовий покрив стелища значно впливає на якість волокна за номером. Треста яка вилежувалася на зеленій траві за номером вища на 0,5 – 0,6 номера за контроль. Особливо слід звернути увагу на термін вилежи. Підсів трав дозволяє не тільки отримати штучне стелище, а й скоротити строки мацерації на 9 – 10 днів. Окрім того після збирання трести отримали й пасовища для великої рогатої худоби.

Аналізуючи стан льонарства в Україні, можна відмітити позитивну тенденцію зростання виробництва продукції, яка характеризується конкурентоспроможністю на міжнародному ринку де ціна однієї тони волокна коливається в межах 1500-2000 доларів США [5;6].

Для Житомирщини, значна частина якої забруднена радіонуклідами, актуальними є питання виробництва продукції льонарства з мінімальним вмістом радіонуклідів і високими показниками якості. Тому відродження льонарства на Поліссі України і отримання продукції, що задовольняє санітарно-гігієнічним вимогам є актуальним.

Основним періодом у життєдіяльності льону є невеликий проміжок часу, в межах 28 - 32 днів , що припадає, як правило на червень, і за цей період найбільше використовується поживних речовин і запасів продуктивно!" вологи.

За 20 років проведених досліджень частота повторень сухих років становить 1 раз на 10 років, а посушливих -4 рази на 10 років [2].

Умови формування продукційного процесу льону-довгунця залежно від ГТК показано на рис. 1-2.

Рис. 3.1. Гідротермічні коефіцієнти впродовж росту, розвитку і вилежування льону-довгунця в умовах 2002 року

Аналіз даних рис.3.1. дозволяє зробити висновок, що в умовах 2002 року ГТК у період інтенсивного росту льону, а саме третя декада травня і перша та друга декада червня місяців коливається в межах 1,44 -7,12, що характеризується оптимальною забезпеченістю продуктивною вологою та сумою активних температур; 2003 рік можна характеризувати, як посушливий (рис. 3.2), тому що впродовж травня і червня місяців розрахунковий показник ГТК коливається в межах 0,56 - 0,38, що привело до формування невисокого за стеблестоєм льону-довгунця. Таке нестабільне природне явище вимагає розробки науково-обгрунтованих гіпотез, які б відображали систему заходів, що попереджують загибель льону як від посухи, так і від перезволоження, та пошуків шліхів їх реалізації. А це, в першу чергу розміщення льону на вологоємких суглинкових і супіщаних оглеєних та осушених мінеральних ґрунтах, на яких зберігається волога впродовж вегетаційного періоду, що забезпечує створення необхідного зеленого (штучного покриву) для вилежування і отримання екологічно чистої трести.

Рис. 3.2. Гідротермічні коефіцієнти впродовж росту, розвитку і вилежування льону-довгунця в умовах 2003 року

Льон - одна із небагатьох сільськогосподарських культур, що впродовж вегетаційного періоду не накопичує радіонукліди [5;6].


Таблиця 3.11. Накопичення радіонукліду 137Сs рослинами льону-довгунця сорту Ескаліна в зоні посиленого радіологічного контролю (середнє за 2002 - 2003 рр.)

Варіант досліду

Щільність забруднення ґрунту, КБк/м2

Питома активність рослин, Бк/кг Коефіцієнт переходу
фаза сходів період мацерації фаза сходів період мацерації
Контроль (чистий посів льону)
Без обертання 35 4 7 0,1 0,2
3 обертанням 37 6 9 0,2 0,3
Льон з підсівом райграсу пасовищного
Без обертання 38 3 4 0,1 0,1
3 обертанням 36 2 3 0,1 0,1
Льон з підсівом костриці лучної
Без обертання 37 3 4 0,1 0,1
3 обертанням 38 3 3 0,1 0,1

Аналіз таблиці 3.11 дозволяє зробити висновок про те, що незалежно від щільності фітоценозу активність рослин і коефіцієнт переходу 137Сз впродовж вегетаційного періоду не високий. В процесі росяного мочіння, протягом 14 - 28 днів можливе вторинне її забруднення в зв'язку з тим, що солома вилежується на чистому від зеленого покриву ґрунті з товщиною стрічки до 4 см, зі щільністю розстилу 2000 - 2500 шт. стебел на 1 м.п.

Сумісний посів насіння льону і рихлокущових трав родини Роасеае не впливає на продуктивність соломи льону-довгунця, коливання в урожайності знаходиться в межах похибки досліду, НІР 095 становить 1,03 ц/га (табл. 3.12)


Таблиця 3.12

Показники продуктивності залежно від умов мацерації льону-довгунця (середнє за 2001-2003 рр.)

Варіанти досліду Без обертання треста 3 обертанням трести
урожаиність, ц/га вмістволокна, % міцністьтрести, кгс урожайність, ц/га вміст волокна, % міцністьтрести, кгс
Чистий посів льону 22,2 30,5 20,7 21,1 31,4 22,2
Льон + райграс пасовищний 23,3 31,6 25,4 22,5 32,6 27,8
Льон + костриця лучна 23,5 31,8 25,1 23,1 32,3 26,9

1. Урожайність трести: обертання - 0,83 ц/га;

сумісний посів—1,03 ц/га; НІР 095 в цілому по досліду - 1,45 ц/га.

2. Вміст волокна - 0,24 %.

3. Міцність трести - 0,4 кгс.

Треста льону-довгунця отримана на штучно створеному зеленому покриві має рівномірну вилежку по всьому профілю стрічки, однакове забарвлення, що відноситься до третьої групи за показниками по кольору волокна, міцність трести вище на 4,7 - 4,3 кгс, що підвищує вміст волокна на 2,1 -1,8%, при найменшій істотній різниці - 0,24%.

3 літературних джерел відомо, що льон забруднюється радіонуклідами шляхом вторинного надходження [3,4].

У наших дослідах близько 95% 137Сs накопичується льоном-довгунцем в період мацерації шляхом адгезії і перенесення еолового матеріалу на рослини, при чому питома активність волокна і деревини з різних зон забруднення суттєво не відрізняється. Відмічено підвищення питомої активності лише у відходах переробки трести, а саме в пилу в зоні забруднення до 555 КБк/м2 (табл. 3.13) .


Таблиця 3.13

Накопичення 137Сs в процесі переробки льонопродукції

Варіанти

Питома активність по зонам забруднення, КБк/м2

зона забруднення 37-185 КБк/м2

зона забруднення 185-555 КБк/м2

треста пиловидні домішки костриця волокно треста пиловидні домішки костриця волокно
Контроль (чистий посів льону)
Без обертання 15 58 3 2 52 240 7 5
3 обертанням 13 55 4 3 48 245 8 6
Льон з підсівом райграсу пасовищного
Без обертання 4 12 4 3 7 32 4 5
3 обертанням 3 10 2 3 10 35 5 5
Льон з підсівом костриці лучної
Без обертання 4 14 5 2 10 47 6 7
3 обертанням 3 13 4 4 12 39 5 6

У виробничих умовах постає питання зменшення забрудненості виробничих приміщень і зниження активності відходів з метою запобігання надходження пилу до організму робочих.

3.3 Енергетична ефективність

Досягти продуктивної роботи інтенсивної ресурсо- і енергозберігаючої технології можна лише введенням у технологічний потік надійних у роботі високопродуктивних машин та механізмів, їх агрегатування для того, щоб вони за один прохід виконували декілька сумісних операцій. Обслуговуючий персонал, агрегат, хімічні речовини, паливо, електроенергія є частиною тривалого і складного технологічного потоку. Від обслуговуючого персоналу - вмілого керування технологічним процесом, не допускати в роботі помилок та хиб, залежить віддача інтенсивних технологій, яка виміряється величиною врожаю та фактичними витратами ресурсів і енергії на його створення.

Досліди та виробнича практика в експериментальних господарствах у 1985 - 1987 рр. (Мнронівський НДІ селекції і насінництва пшениці, Всесоюзний НДІ кукурудзи, НДІ землеробства, Український НДІ зрошувального землеробства) показали, що нормальна робота енерго- і ресурсозберігаючих технологій потребує постійного контролю за технологічними процесами та вмілого керівництва з боку агрономічного персоналу, як у період роботи так і в полі, забезпечення інтенсивних технологічних процесів, має бути на два порядки вищим порівняно із забезпеченням у застосованих раніше технологіях. І це тому, що в інтенсивних енерго- і ресурсозберігаючих технологіях використовується багато машин,

Так, у інтенсивній технолога вирощування озимої пшениці, розробленій Миронівськнм НДІ селекції та насінництва пшениці (1985 р.), застосовують близько 50 видів техніки вагою 281979 кг., та енергоємкістю 1186400 Ккал (1 кг маси техніки має 4,2 Ккал) енергії. У загальних витратах енергії на 1 га посіву на механізми і транспортні засоби припадає 15,9%. Це високий показник і він свідчить, що сільськогосподарська техніка, запасні до неї металоміські, енергоємні, приблизно такі самі механізми, що техніка і за інтенсивними ресурсо- і енергозберігаючими технологіями вирощування кукурудзи та цукрових буряків.

Інтенсивні енерго і ресурсозберігаючі технології в землеробстві потрібні для рішучого прискорення інтенсифікації сільськогосподарського і поліпшення якості продукції на її основі. Нові інтенсивні І енергозберігаючі технології першого покоління будуть створені до кінця 2010 року, що забезпечить якісний стрибок у землеробстві, поширюють науково - технічний прогрес у сільському господарств.

Інтенсивні енерго і ресурсозберігаючі технології другого покоління знайдуть своє місце на полях держави. Технології характеризуватись великою надійністю в роботі.

Енергетичний аналіз інтенсивних технологій сільськогосподарських культур є встановлення енергетичної ціни врожаю – співвідношенням кількості непоновлюваної енергії, яка міститься у вирощеній продукції до кількості непоновлюваної енергії витраченої на формування врожаю. Таке співвідношення називається коефіцієнтом енергетичної ефективності. Якщо, він великий то це свідчить, що технологія наближається до ресурсо - і енергозберігаючих.

Показник залежить від грунтовокліматичних умов, ступеня техногенного навантаження, структурнопосівних площ і наявності науково обґрунтованих сівозмін. У господарствах де застосовані науково обґрунтовані системи землеробства, окупність інтенсивних технологій завжди висока і вони дозволять у ході вирощування та виробництва економити багато ресурсів та енергії.

3.4 Екологічна ефективність

Стосовно екологічної ефективності сумісного посіву злакових трав дані наведено у таблиці 3.14.

Таблиця 3.14. Енергетична оцінка технології виготовлення льонопродукції (середнє за 2002-2003 рр..)

Показник Енергоємність
без підсіву з підсівом
МДм % МДм %
Витрачено
1. Механізми 1869 6,3 1869 5,4
2. Паливно-мастильні матеріали 641 21,7 641 18,4
3. Добрива 284 11,1 284 9,4
4. Пестициди і реторанти 874 2,9 874 5,4
5. Добрива 236 17,7 5236 15,0
6. Насіння 890 13,1 4100 11,8
7. Праця людей 4 27 1203 34,6
Всього 29567 100% 34805 100
Одержано:
Волокна - - - -
МДж 56177 - 93973 -
Кее 1,9 - 2,7 -

З даних таблиці 3.14 видно, що вирощування льону-довгунця і виготовлення трести на створеному штучному зеленому, покриві забезпечує високий коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,7.

3.4 Економічна ефективність

Для запровадження нових технологій енерго і ресурсозберігаючих технологій необхідно розрахувати його приріст урожаю при цій технології, також необхідно проаналізувати витрати на збирання продукції чи вони отуплюються в нашій технології, розрахувати чистий прибуток і його рентабельності , а також ці всі показники підтверджуються застосуванням запровадженої нами технології виготовлення трести.

Таблиця 3.15

Економічна ефективність виготовлення трести льону-довгунця

Показники Контроль Підсів трав
без обертання обертання без обертання обертання
Урожайність трести, ц/га 22,2 21,1 23,3 23,1
Якість трести 1,0 1,5 1,25 1,5
Вартість, в грн. 1144 1470 1584 1610
Затрати, грн. 992 1085 1052 1145
Чистий прибуток 152 385 532 465
Рентабельність, % 16,2 35,5 50,6 40,6

З таблиці 3.15 видно, що урожайність трести без обертання менше, якщо її порівнювати з обертанням, крім того якість трести, тобто сортономер при без обертанні становить 1,0-1,25, а при обертанні він збільшується до 1,5. Додаткові затрати на обертання трести становлять 93 грн. На 1 га, а затрати на підсів трав – 60 грн. Таким чином загальні затрати за нової технології збільшуються на 60-153 грн. Проте отримання екологічно чистої високоякісної продукції забезпечує збільшення умовно чистого прибутку на 233-313 грн. Рентабельність коливається у межах 35,5 – 50,6 %.


Розділ ІV. Техніка безпеки та охорона праці при вирощуванні льону-довгунця

Державна політика в галузі охорони праці згідно "Законодавства України по охороні праці" 1.1. 1997 р. базується на принципах:

·  пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

·  комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

·  соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

·  встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форми власності і видів їх діяльності;

·  використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці;

·  здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

·  забезпечення координаційної діяльності державних органів, установ, об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

·  міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

Згідно діючому законодавству і "Положенню про організацію по охороні праці в системі Мінагропрому України" відповідальність за стан і організацію охорони праці в СТОВ ім. Чкалова несе директор та посадові особи. Вони забезпечують дотримання норм і правил по техніці безпеки, виробничої санітарії, а також протипожежних вимог. З цією метою директор згідно з наказу призначає відповідальних осіб за організацію охорони праці, як в цілому по господарству, так і по виробничих відділках. По структурних підрозділах СТОВ ім. Чкалова відповідальними призначаються головні спеціалісти. Вони проводять навчання, інструктажі та перевірку знань працівників з безпеки життєдіяльності.

Використання великої кількості сільськогосподарських машин, застосування мінеральних добрив, пестицидів при вирощуванні льону-довгунця пов'язане із створення для працюючих шкідливих умов і різних небезпечних ситуацій для їх життя і здоров'я. З цією метою потрібно впроваджувати і дотримуватись основних заходів по охороні праці і техніці безпеки при вирощуванні культури.

До роботи на машинах і агрегатах допускаються працівники, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли спеціальний інструктаж по техніці безпеки, вивчили будову машин та вміння управляти нею, забезпечують безпечну роботу і високу продуктивність праці.

Для з'єднання причіпних збиральних машин з трактором застосовують штирі, які закріплюють шплінтом, або корончатою гайкою. Під час навішування машин на трактор не можна знаходиться між повздовжніми тягачами навіски. Робочі органи причіпних і навісних машин при змазуванні, огляді і ремонті повинні бути опущені або встановлені на міцні підставки.

Перед початком руху чи роботи машини, агрегату дають сигнал і пересвідчиться, що в небезпечній зоні немає людей.

Забороняється працювати на машинах, які не мають огороджених механізмів передач та захисних кожухів робочих органів, на машинах з несправними органами і пошкодженим кабелем. Забороняється знаходитись поряд із карданною передачею чи працюючому двигуні трактора, різко зупиняти агрегат, перевозити працюючих на сільськогосподарських машинах при транспортуванні їх до місця роботи і назад.

При роботі плуга, сіялки, лущильника, борони, котка для очищення робочих органів від ґрунту і рослинних лишок слід використовувати спеціальні чистки. Не можна розрівнювати руками добрива і насіння в ящиках сіялки. Для цього слід використовувати дерев'яні лопатки.

При посіві протруєним насінням не можна курити і приймати їжу без попереднього миття рук.

При обприскуванні рослин пестицидами обслуговуючий персонал повинен працювати в спецодязі. Для захисту органів дихання слід застосовувати протипилові респіратори У-2К або протигази, для захисту очей - спеціальні окуляри. Пестициди необхідно зберігати в цілій тарі, яка має етикетку з назвою пестициду.

Не можна перевозити людей, а також продукти харчування і фураж на транспорті, який використовується для перевезення добрив і пестицидів.

Забороняється працювати на обприскувачах з несправними манометрами.

Працівники, які працюють з пестицидами, проходять обов'язковий медичний огляд та спецінструктаж. До роботи з пестицидами допускаються працівники не молодше 28 років. Забороняється працювати з пестицидами вагітним і кормлячим жінкам.

Робота з добривами та пестицидами не повинна перевищувати 6 годин, а при застосуванні сильнодіючих препаратів - 4 години.

Під час роботи з добривами і пестицидами забороняється приймати їжу, пити воду, палити, а також тримати в кармах одягу продукти харчування.

Перед їжею продукти і лице слід обмивати теплою водою з милом, а рот прополоскати. Забороняється приходити додому в робочому одязі.

Для надання першої допомоги персоналу, який працює з пестицидами, необхідно мати аптечку першої до лікарняної допомоги і бак з кип'яченою водою.

До роботи на льонокомбайні допускаються механізатори із стажем роботи на льонозбиральних машинах не менше 3 років. Карданний вал комбайна з'єднують з ВВП трактора після приєднання спиці до причіпної скоби при заглушеному двигуні. Розрівнювати ворох в причепі слід при зупинці агрегату.

Пункти сушіння і переробки лляного вороху повинні бути обладнані пилозахисними ліхтарями.

Працівники, які обслуговують повітря підігрівачі, повинні пройти спеціальне навчання та інструктаж по техніці безпеки.

Пункт сушки і переробки лляного вороху забезпечують необхідним протипожежним обладнанням та інвентарем.

Трактори, самохідні машини і причепи повинні мати справні гальма. Не допускаються до роботи машини без освітлювальних пристроїв. На машинах для внесення пестицидів повинно бути у відповідному стані ущільнення, не допускаючи проникнення пестицидів назовні. Не можна роз'єднувати шланги гідросистеми агрегату, коли вони знаходяться під тиском. льон довгунець вирощування

Попередити виникнення пожеж під час роботи на льонозбиральних машинах можна тільки при суворому дотриманні всіх правил протипожежної безпеки: в тракторах відрегулювати системи запалювання і живлення, при роботі не допускати намотування на вила та робочі органи, які обертаються і слідкувати за своєчасним змащуванням робочих поверхонь, що труться.


Висновки та пропозиції

 

1.  На основі теоретичних і експериментальних досліджень встановлено, що підсів злакових трав не створює негативного впливу на висоту росту льону-довгунця і підвищує стійкість рослин льону до вилягання.

2.  Густота стеблостою злакових трав і, особливо, райграсу пасовищного забезпечує суцільний трав'яний покрив особливо після збирання і розстилання льону на льонищі і забезпечує отримання екологічно-чистої трести льону-довгунця.

3.  В різних зонах за щільністю радіозабруднення сумісний посів насіння льону і злакових трав забезпечує зниження накопичення 137 Cs в 4-5 разів.

4.  Економічна ефективність застосування підсіву злакових трав досить висока. З урахуванням покращання якості льонотрести умовно чистий прибуток зростає на 60- 153 гривень з кожного гектара.

У зоні Полісся Житомирської області посів льону-довгунця на понижених мікрорельєфах сумісно зі злаковими травами гарантує вирощування високих врожаїв екологічно чистої продукції льону-довгунця , що і є основним технологічним заходом, щодо відродження льонарства на Поліссі України.


Список використаних джерел

 

1.  Алексеев А. М. Основные представления о водном режиме растений и его показатели // Водный режим с.-г. растений. -М., 1969. -С.94-112.

2.  Афонин М.И. Качество тресты будет выше // Лен и конопля, 1966.- № 10. – с.27-29.

3.  Боярчинкова М.М. Совершенствование приготовления тресты на льонище при комбайновой уборке // Лен и конопля. – 1978. - №3.

4.  Боярченкова М.М. О комбайновой уборке льна// Лен и конопля, 1975. - №3 . – с.25-28.

5.  Валатка П.П. Подсев овсянницы луговой под лен долгунец и растил соломки на ленище // Лен и конопля, 1966. - №4. –28 с.Дидора В.Г. Подсев трав под лен // Лен и конопля.- 1969.- №.- с.24-25.

6.  Дидора В.Г. Подсев трав под лен // Лен и конопля. –1969. -№ 2 –с.24. –25.

7.  Дидора В.Г. Особенности роста льна-долгунца в зоне с повышенной загрязненностью радионуклидами.

8.  Дідора В.Г. Агроекологічне обірунтування технологи вирощування льону-довгунця. -. —Житомир, 2003. -272с.

9.  Дідора В.Г., В.I. Семченко. Особенности роста льна-долгунца в зоне с повышенной загрязненностью радионуклидами. //Пробл. с.-х. радиоэкологии - 10лет после аварии на Чернобыльской ЛЕС: Тез. докл. 2-й междунар. конф—Житомир, 1996. -С.202-204.

10.  Данилович В. Осенняя розсилка льна в колхозах. – М. – 1931г. – 28с.

11.  Зотов Г. Райграс и качество тресты // Лен и конопля, 1968. - №5. – С. 36 –37.

12.  Карпец И.П., Лихман В.С. Оборачивание ленто повышает качество тресты // Лен и конопля, 1978. - № 4.- 14с.

13.  Кудря С.А. Створення штучного стелища підсівом вівсяниці лучної під льон. – К., 1967. – 4 с.

14.  Ковалев В.Б. Производство продукции в условиях радиоактивного загрязнения// Пробл. с.-х. радиоэкологии - 10 лет после аварии на Чернобыльской АЕС: Тез. докл. 2-й междунар. конф -Житомир, 1996. -С.26-29.

15.  Лебедев П.А. Качество тресты будет выше // Лен и конопля, 1966. - № 10. – С. 27-29.

16.  Леднева Н.П. Агротехніка первинна обробка льону. – Горький, 1948. – 171 с.

17.  Лейкин С.О., Сивцов А.И. Технология первинной обработки льна и конопли. – М., 1935г., 187с.

18.  Люпин Н. Поліський та прикарпатський шовк України//Пропозиція. -2003. -№12. С.56-57.

19.  Макаров В.В., Мелешкевич М.С., Матвеев Н.Д., Пейве Я.В. Возделывание и первичная обработка льна-долгунца.-М., 1945. – 231 с.

20.  Мищерский А., Шепунов А. Уборка и обработка льна и конопли. – Новосибирск, 1932. – 39с.

21.  Макаров В.В., Суслов И.И., Трифанов В.Г. Первичная обработка лубяных волокн. – М. , 1961. – 164 с.

22.  Пробл. с.-х. радиоэкологии – 10 лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС: Под.ред. 2-й междунар. конф. – Житомир, 1996.- с.202 –204.

23.  Прянишников Д.Н. Растение полевой культуры. – М., 1921. – 128с.

24.  Рогаш А.Р. Северному шолку новую технологию производства / материалы Всеросийского совещания по увеличению производства и улучшению качества волокна лена-долгунца., -М., 1976. – 406 с.

25.  Рогаш А.Ф. Итоги научно-исследовательской работы по льну-долгунцу и перспективы развития льноводства. – Торжок, 1970. – С.57-72.

26.  Трухін А. Організація первинної обробки льону і коноплі. – К., 1931. -№8. –с 17-21.


Таблиця 3.5.

Продуктивність та показники якості льонотрести залежно від прийомів мацерації (середнє за 2002-2003 рр.)

Варіанти Врожайність трести , ц/га Якість трести , ц/га Вміст волокна, %

Забрудненість льонотрести, 137 Сs

1. Чистий посів льону

(контроль, без обертання)

25,8 1,0 30,5 29,6
2.Чистий посів льону з обертанням 26..9 1,25 31,4 26,3
3. Льон+райграс без обертання 24,3 1,5 31,6 27,4
4.Льон+райграс з обертанням 27,7 1,75 32,6 21,2
5.Льон+костриця без обертання 26,9 1,5 31,8 -
6.Льон+костриця з обертанням 27,6 1,75 32,3 -
НІР 0,95 - - 0,24

Таблиця 3.10.

Екологічна ефективність та якість льонопродукції залежно від фітоценозу льону довгунця.

Варіанти досліду Забруднення, % Період мацерації, днів Сортономер трести Вихід довгого волокна, % Група номеру за забарвлення Сума процент. номерів
Чистий посів льону (контроль) 18 24 1,0 12,4 1,6 159
Льон+райграс пасовищний 5 20 1,5 14,1 2,4 168
Льон+костриця лучна 6 18 1,5 15,6 2,2 170

Таблиця 3.14.

Енергетична оцінка технології виготовлення льонопродукції

(середнє за 2002-2003 рр..)

Показник Енергоємність
без підсіву з підсівом
МДм % МДм %
Витрачено
1. Механізми 1869 6,3 1869 5,4
2. Паливно-мастильні матеріали 641 21,7 641 18,4
3. Добрива 284 11,1 284 9,4
4. Пестициди і реторанти 874 2,9 874 5,4
5. Добрива 236 17,7 5236 15,0
6. Насіння 890 13,1 4100 11,8
7. Праця людей 4 27 1203 34,6
Всього 29567 100% 34805 100
Одержано:
Волокна - - - -
МДж 56177 - 93973 -
Кее 1,9 - 2,7 -

Таблиця 3.15

Економічна ефективність виготовлення трести льону-довгунця

Показники Контроль Підсів трав
без обертання обертання без обертання обертання
Урожайність трести, ц/га 22,2 21,1 23,3 23,1
Якість трести 1,0 1,5 1,25 1,5
Вартість, в грн. 1144 1470 1584 1610
Затрати, грн. 992 1085 1052 1145
Чистий прибуток 152 385 532 465
Рентабельність, % 16,2 35,5 50,6 40,6

Информация о реферате «Льон-довгунець як екологічно чистий продукт»
  • Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
  • Количество знаков с пробелами: 226767
  • Количество таблиц: 20
  • Количество изображений (включая формулы): 4
  • Загружено: анонимно

  • Адрес страницы:

Скачать

Похожие материалы
  • Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області
  • ... зкого зниження обсягів застосування добрив дуже важливо використовувати їх найбільш ефективно. Розділ 4. Основні напрямки іноваційно-екологічної конверсії промислових і аграрних підприємств   4.1 Конверсія промислових підприємств Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Виникла необхідність наукового аналізу взаємодії промислового виробництва ...

  • АПК в сучасних умовах господарювання
  • ... в Україні був би ще відчутнішим. За розрахунками , було б виробленя на 8% менше продукції. Особисті підсобні господарства сьогодні є стабілізуючою формою господарювання. У сучасних умовах вони гальмують спад виробництва сільськогосподарської продукції у всіх категоріях господарств і за умов безробіття стримують від різкого спаду рівень життя сільського населення, забезпечують додатковий заробіток ...

  • Підбір чергування культур в сівозмінах
  • ... . 5.3 Біологічні заходи боротьби з бур`янами Найбільш ефективними з цієї групи мір боротьби з бур'янами є чергування культур у сівозміні, способи, терміни і норми посіву сільськогосподарських культур. Завдяки високому рівню агротехніки, кращим умовам для життя культурних рослин у сівозмінах підвищується їхня конкурентна здатність стосовно бур'янів. Особливо висока вона в багаторічних трав і ...

  • Соціально-економічна характеристика столичного економічного району. Проблеми та перспективи його розвитку
  • ... країни. Завдяки прикордонному положенню район розширює також культурні, туристичні, трудові, побутові зв'язки з територіями сусідніх держав. Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку Столичного економічного району Екологічні проблеми району Столичний економічний район, особливо його поліська частина, ще порівняно недавно були одним з найчистіших в екологічному відношенні регіонів Укра ...

  • Регіональний розвиток харчової промисловості України
  • ... ії. 3. Розвиток сировинної бази харчової промисловості. 3.1 Модернізація обладнання. Питання інвестування належать до одних з найважливіших, від яких залежить функціонування й розвиток харчової промисловості в умовах ринкової економіки. Завдяки інвестиціям розширюються й удосконалюються виробничі потужності та основні фонди, забезпечуються необхідні пропорції. Інвестиції у виробничу сферу мають ...

  • Пищевая промышленность Украины. Проблемы и перспективы развития
  • ... мають забезпечити успішне фун­кціонування виробництва в майбутньому. Вони потре­бують використання сучасних методів аналізу для ви­бору оптимальних напрямків і шляхів розвитку виробництва на перспективу з урахуванням об'єктивних законокономірностей По винні передбачати розробку й реалізацію політики оп­тимального поєднання використання власних і пози­чених коштів для забезпечення оптимального ...

  • Господарська діяльність СГ ТОВ "Горуцьке"
  • ... і діяльність Товариства. Динамічні зміни господарської діяльності сільськогосподарського підприємства визначають, аналізую його господарську діяльність за останні 3-5 років, за допомогою розрахунку основних економічних показників. Таблиця 1. Склад і структура земельних угідь у СГ ТОВ „Горуцьке” Угіддя Площа, га 2008 рік Відхилення 2008 р. до 2006р. 2006 р. 2008 р. площа, га ...

  • Агропромышленный комплекс Украины
  • ... івництво, виноградар­ство, вирощування овочів, тютюну. Наявність гірських лук і пасовищ сприяє розвитку скотарства і вівчарства. Водні ресурси відіграють важливу роль у розвитку аг­рарно- промислового комплексу. Основними джерелами задоволення сучасних і перспективних потреб господар­ства України в прісній воді є водні ресурси поверхневого стоку (річки, озера і водойми) і підземного стоку. Укра ...

  • Впорядкування селянських (фермерських) господарств на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області
  • ... леси і лесоподібні суглинки. Гранулометричний склад їх змінюється від легкосуглинкового на півночі області до середньо суглинкового у центрі і важко суглинкового на півдні. На території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області переважають ясно-сірі і сірі опідзолені ґрунти. Перелік агровиробничих груп ґрунтів земель Сподахівської сільської ради Немирівського району ...

0 комментариев