Організація та шляхи вдосконалення обліку доходів і видатків в бюджетній установі (на прикладі Ямпільської районної державної адміністрації)

< Бухгалтерский учет и аудит < Рефераты

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

1.1 Основні поняття і нормативна база щодо обліку доходів і видатків в бюджетних установах

1.2 Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків

1.3 Кошторис доходів і видатків бюджетних установ

1.4 Організація обліку доходів і видатків бюджетної установи

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ ЯМПІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика установи

2.2 Організація обліку доходів в Ямпільській районній державній адміністрації

2.3 Організація обліку видатків в Ямпільській районній державній адміністрації

2.4 Порядок проведення ревізії в Ямпільській районній державній адміністрації

3. ВДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


РЕФЕРАТ

дипломної роботи на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста

Ключища Олена Анатоліївна

“Організація та шляхи вдосконалення обліку доходів і видатків в бюджетній установі (на прикладі Ямпільської районної державної адміністрації)”

Актуальність теми визначається з загальної системи бухгалтерського обліку бюджетних установ, в яких саме облік доходів і видатків є найскладнішим і найвідповідальнішим. Питання організації обліку зазначених напрямків потребує найдокладнішої розробки й опанування.

Предметом дослідження є процес організації обліку доходів і видатків в бюджетній установі.

Об’єктом дослідження є Ямпільська районна державна адміністрація.

Мета дипломної роботи – дослідження питань щодо організації обліку доходів і видатків в бюджетних установах та розробка конкретних шляхів їх вдосконалення.

Завдання роботи:

-           висвітлити теоретичні питання організації обліку в бюджетних установах, зокрема доходів і видатків;

-           проаналізувати стан основних показників функціонування установи;

-           розглянути стан організації первинного, аналітичного і синтетичного обліку доходів і видатків в досліджуваній установі;

-           запропонувати конкретні шляхи вдосконалення організації обліку доходів і видатків в бюджетній сфері.

За результатами дослідження сформовані висновки:

- бюджет – це не просто балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються і витрачаються в установі, а й важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин, що складається між місцевими та державним бюджетом і установою, а також усередині установи;

- кошторис доходів і видатків є основним плановим документом;

- на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють достатніми фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соціальною сферою на своєму рівні. Це обумовлено цілою низкою обставин:

-   високими рівнем концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення задач;

-   домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі надходжень коштів до місцевого бюджету і низькою часткою закріплених за територіями податкових платежів;

-   нині діючою механізму централізованого встановлення нормативів відрахувань від доходів;

-   тенденцією встановлення видатків униз без відповідного підкріплення дохідними джерелами, що призводить до дотаційності.

Пропозиції за результатами дослідження:

- доцільно затвердити форму касової книги з розподілом готівкових надходжень і витрат на кошти загального і спеціального фондів, що не тільки полегшить роботу касирів і бухгалтерів, усуне передумови для вчинення порушень, а й сприятиме здійсненню контролю за цільовим і правильним використанням готівки;

- повернутися до старого порядку обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами на одному і тому самому рахунку та в одному й тому самому меморіальному ордері при умові заборони згортання сальдо на активно-пасивних рахунках;

- ввести в дію нову форму накопичувальної відомості грошових коштів спеціального фонду, яка дозволить полегшити групування доходів та видатків наприкінці місяця, при підрахуванні видатків за окремим кодом економічної класифікації видатків щокварталу.

Таким чином, запропоновані нами вдосконалення бухгалтерського обліку доходів і видатків в установі дозволять спростити та полегшити працю робітників бухгалтерії. Отже, запропонована нами нова форма накопичувальної відомості дозволить полегшити групування доходів та видатків наприкінці місяця, при підрахування видатків за окремим кодом економічної класифікації видатків щокварталу.


ВСТУП

Бухгалтерський облік в бюджетних установах забезпечує відображення усіх операцій, пов'язаних з виконанням кошторису видатків бюджету, кошторисів спеціальних коштів та узагальнення даних обліку і звітності, що необхідно для оперативного управління, аналізу, контролю за цільовим використанням коштів на підставі кошторису, виявлення позапланових і незаконних витрат.

Завданнями бюджетного обліку є:

— точне виконання затвердженого бюджету;

— дотримання фінансово-бюджетної дисципліни і найсуворішого режиму економії у витрачанні бюджетних коштів;

— охорона майна, державної власності;

— мобілізація коштів у бюджет і виявлення додаткових доходів.

Бюджетний облік ведеться відповідно до чинного в Україні бюджетного устрою.

Бухгалтерський облік виконання кошторисів доходів і видатків у бюджетних установах ведеться за подвійною системою, за меморіально-ордерною, журнально-ордерною, журнал-головною або комп'ютерною формою обліку.

Бухгалтерський облік виконання кошторисів витрат з бюджету і спеціальних коштів, а також інших позабюджетних коштів у бюджетних установах ведеться на єдиному балансі за єдиним планом рахунків.

За дотримання правил бюджетної дисципліни і правильну організацію бухгалтерського обліку в бюджетних установах відповідальність несуть керівник установи і головний бухгалтер.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних призначень.

В загальній системі бухгалтерського обліку бюджетних установ саме облік доходів і видатків є найскладнішим і найвідповідальнішим, про що, до речі, свідчить традиційна друга назва системи — бухгалтерський облік виконання кошторису доходів і видатків. Отже, питання організації обліку зазначених напрямків потребує найдокладнішої розробки й опанування.

Виходячи з актуальності питання була обрана тема дипломної роботи “Облік доходів і видатків в бюджетних установах”.

Метою написання дипломної роботи є дослідження питань щодо організації обліку доходів і видатків в бюджетних установах та розробка конкретних шляхів їх вдосконалення.

Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені такі задачі:

-           висвітлити теоретичні питання організації обліку в бюджетних установах, зокрема доходів і видатків;

-           проаналізувати стан основних показників функціонування установи;

-           розглянути стан організації первинного, аналітичного і синтетичного обліку доходів і видатків в досліджуваній установі;

-           запропонувати конкретні шляхи вдосконалення організації обліку доходів і видатків в бюджетній сфері.

Об’єктом дослідження була обрана Ямпільська районна державна адміністрація.

Інформаційну базу роботи склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні документи, які регламентують облік в бюджетних установах в Україні, літературні джерела із досліджуваного питання, а також матеріали звітності Сумської районної державної адміністрації.


1.   ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

1.1 Основні поняття і нормативна база щодо обліку доходів і видатків в бюджетних установах

Основним нормативним документом, який регулює діяльність бюджетних установ є Бюджетний Кодекс України. Він визначає засади бюджетної системи України, її структуру, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до п. 6 ст. 2 Бюджетного Кодексу бюджетна установа - це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів [2]. Бюджетні установи є неприбутковими організаціями.

До бюджетних установ відносяться:

Верховна Рада;

Адміністрація Президента;

міністерства і відомства;

місцеві державні адміністрації;

органи місцевого самоврядування (районні, районні у містах, міські, селищні, сільські ради);

державні підприємства, установи і організації, що фінансуються виключно з бюджетів усіх рівнів.

Згідно з п.1, ст. 2 Бюджетного кодексу України для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду бюджетні установи використовують план формування та використання фінансових ресурсів, який називається бюджетом [2].

Бюджети поділяються на державний бюджет та місцеві бюджети і їх сукупність, яка побудована з урахуванням економічних відносин та регулюється нормами права, складає бюджетну систему України.

Здійснювати виконання бюджету протягом бюджетного періоду надано повноваження органам державної влади. Це повноваження закріплено Законом України "Про Державний бюджет України".

До місцевих бюджетів відносяться бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. В свою чергу до бюджетів місцевого самоврядування належать бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Відповідно до цього визначення бюджетні установи можуть фінансуватися із державного бюджету та із місцевих бюджетів, тому що вони є учасниками бюджетного процесу і наділені відповідними правами і обов'язками або бюджетними повноваженнями.

Для контролю за виділеними бюджетними коштами та результатами їх використання Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 538-р схвалив Концепцію застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі. Відповідно до даного розпорядження починаючи з 2008 року, затверджено паспорт для кожної бюджетної програми, виконання якої покладено на одну або декілька бюджетних установ.

Паспорт бюджетної програми - це документ, що визначає суму коштів, необхідних для виконання бюджетної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми, на підставі якого здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз виконання бюджетної програми [28].

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників [2].

Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього. До розпорядників належать обласні управління освіти, культури, охорони здоров'я тощо [2].

Розпорядники, до сфери управління яких належать інші розпорядники нижчого рівня, в процесі складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів застосовують до них положення порядку, визначені для головних розпорядників. Тобто, якщо обласним держадміністраціям, управлінням освіти, культури, охорони здоров'я, підпорядковуються районні держадміністрації, відділи освіти, культури, районні лікарні, то в такому випадку облуправління визнаються, як головні розпорядники коштів для відповідних районних структур. Або ж міська рада координує діяльність та здійснює фінансування міських будинків культури, дошкільних закладів, то вона теж для даних установ являється головним розпорядником.

Повноваження, яке надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету, визначається як бюджетне асигнування. В свою чергу будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Бюджетне призначення - це повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Ці повноваження визнаються як повноваження на майбутні бюджетні зобов'язання [2].

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи.

Бюджетна установа може вести облік самостійно або обслуговуватися централізованою бухгалтерією. Але і в першому, і другому випадках для забезпечення своєї діяльності установа складає індивідуальні кошториси й плани асигнувань за кожною бюджетною програмою (функцією), яку вона буде виконувати, наприклад, для надання медичної допомоги населенню, для контролю за надходженням податків тощо.

Для того, щоб бюджетна установа виконувала свої функції, визначені її Положенням чи Статутом, їй в першу чергу необхідний план, в якому повинні бути визначені доходи, які вона має отримати протягом бюджетного періоду, та відповідні видатки, які будуть здійснені на утримання установи, для здійснення нею своїх повноважень.

За дотримання правил бюджетної дисципліни і правильну організацію бухгалтерського обліку в бюджетних установ ах відповідальність несуть керівник установи і головний бухгалтер. Головний бухгалтер повинен керуватися Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.2009 р. № 996-ХІV, іншими нормативними актами вищих органів державної влади і управління, вказівками та інструкціями ДКУ. У цих документах визначені обов'язки, права і відповідальність головного бухгалтера за правильну організацію обліку, які поширюються на працівників облікової служби всіх підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і форм господарювання.

1.2 Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків

Правильність обліку доходів і витрат забезпечується єдиною системою бюджетного обліку, в основу якої покладено бюджетну класифікацію, введену в дію Постановою Верховної ради “Про структуру бюджетної класифікації України” від 12.07.2006 р. № 327/96 – ВР з 1 січня 1889 р., а також наказу Міністерства фінансів України “Про запровадження бюджетної класифікації” від 27.12.2001 р. № 604.

Бюджетна класифікація має організаційне і правове значення. Вона дає змогу однаково обраховувати доходи і витрати бюджету, складати звітність про виконання бюджету, здійснювати контроль і аналіз за кожним видом доходів і витрат, кодувати показники бюджетів при їх автоматизованій обробці. Одночасно всі показники всі показники є фінансовими планами, обов’язковими для виконання на всіх рівнях управління.

Бюджетна класифікація передбачає окремо класифікацію доходів і витрат.

Бюджетна класифікація має такі складові частини:

1) класифікація доходів бюджету;

2) класифікація видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) бюджету;

3) класифікація фінансування бюджету;

4) класифікація боргу.

Класифікація доходів поділяється на групи. Підгрупи, статті та підстатті.

Витрати бюджетна класифікація поділяє:

— за функціональною ознакою (за головними розділами і підрозділами бюджету);

— за відомчою структурою (освіта, наука, культура, мистецтво, охорона здоров'я і т. ін.);

— за економічними ознаками (група, підгрупа, стаття, підстаття);

— за бюджетними програмами.

Коди функціональної класифікації складено відповідно до функцій держави. Наприклад, утримання Збройних Сил України має код 050200 з деталізацією за видами витрат; загальна середня освіта — код 070200 з деталізацією за видами закладів (школи, ліцеї, інтернати) тощо.

Коди відомчої класифікації надано головним розпорядникам бюджетних коштів. Так, Міністерству економіки України присвоєно код 120, Державній митній службі України — код 516 і т. ін. Тим самим визначається галузь, до якої належить дане підприємство.

Коди економічної класифікації видатків бюджету застосовують при складанні видаткової частини кошторисів розпорядників бюджетних коштів, розписів бюджетів, планів асигнувань відповідно до видів видатків, як поточних (наприклад, на оплату праці працівників бюджетних установ — код 1110), так і капітальних, а також нерозподілених видатків та кредитування з вирахуванням погашення платежів до бюджету.

Класифікація видатків за бюджетними програмами передбачає програмно-цільовий підхід до складання бюджету, тобто затвердження бюджету з урахуванням конкретних цільових програм головних розпорядників коштів, яким і надаватимуться відповідні коди.

Класифікація фінансування бюджету застосовується у разі визначення джерел покриття дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх або зовнішніх позик (за типом кредитора) чи при випуску облігацій та векселів (за типом боргового зобов'язання), а також визначення напрямків витрачання фінансових ресурсів, які можуть утворитися при перевищенні доходів бюджету над його видатками.

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави (як внутрішні, так і зовнішні), а також Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Для бухгалтера важливе значення має економічна класифікація видатків, за кодами якої організовується аналітичний облік фактичних видатків бюджетної установи.

Економічна класифікація видатків бюджету багаторівнева і являє собою розмежування видатків за економічними ознаками. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки можуть передбачатися або на поточні потреби (код 1000), або для здійснення капітальних витрат (код 2000). Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними.

На першому рівні видатки бюджету поділяють на такі групи:

—поточні видатки (1000);

— капітальні видатки (2000);

— нерозподілені видатки (3000);

— кредитування з вирахуванням погашення (4000).

На другому рівні поточні видатки поділяються на підгрупи:

— видатки на товари і послуги (1100);

—виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями (1200);

— субсидії та поточні трансфертні виплати (1300).

На третьому рівні видатки на товари і послуги поділяються на статті:

— оплата праці працівників бюджетних установ (1110);

— нарахування на заробітну плату (1120);

— придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ (1130);

— видатки на відрядження (1140);

— матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення (1150);

— оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1160);

— дослідження і розробки, державні програми (1170).

На четвертому рівні оплата праці працівників бюджетних установ поділяється на:

— заробітну плату (1111);

— грошове утримання військовослужбовців (1112);

—виплати з тимчасової непрацездатності (1113).

Стаття «Оплата праці працівників бюджетних установ» (код 1110) включає оплату праці в грошовій формі всіх працівників бюджетних установ за посадовими окладами, ставками або розцінками, а також різні доплати до цих ставок (за ранг, стаж, вислугу років, науковий ступінь, надурочні години і т. ін.). Видатки за цим кодом мають досить значну питому вагу в кошторисі бюджетної установи і є захищеною бюджетною статтею.

До статті «Нарахування на заробітну плату» (код 1120) належать збори на обов'язкове пенсійне страхування та всі види обов'язкового соціального страхування. Це також захищена бюджетом стаття.

Дуже широкою за своїм змістом є стаття «Придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ» (код 1130), до якої належать видатки на придбання усіх матеріальних цінностей, необхідних для функціонування установи: канцтоварів, облікових документів і регістрів, інформаційних видань, господарських матеріалів, медикаментів, продуктів харчування, малоцінних предметів, постільної білизни, спецодягу, книг для бібліотек тощо.

Для кожного з наведених видів видатків призначається окремий класифікаційний код з чотирьох знаків (заробітна плата — код 1111, грошове утримання військовослужбовців — код 1112 і т. ін.).

У такому ж порядку деталізуються всі інші види видатків бюджетних установ. За цими кодами виділяються і обліковуються видатки бюджетів усіх рівнів та всіх бюджетних установ.


1.3 Кошторис доходів і видатків бюджетних установ

Кошторис бюджетних установ (далі - кошторис) є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень [24].

Бухгалтер бюджетної установи має безпосереднє відношення до кошторису, як до його планування (надаючи звітні дані за попередній період фінансовому підрозділу), так і до контролю за його виконанням, адже він відповідає за всі фінансові операції, які будуть здійснені бюджетною установою протягом бюджетного періоду.

Кожна установа, виконуючи свої функції, повинна мати на це відповідний дозвіл, закріплений законом, та право отримувати та розпоряджатись коштами у визначених обсягах, тобто мати певні повноваження. При цьому необхідно враховувати:

·     які кошти мають поступити до бюджету;

·     скільки можна використати на утримання установи;

·     як їх правильно використовувати.

Перед початком бюджетного періоду усіма установами на наступний бюджетний рік, на який плануються видатки, складаються кошториси.

Розглянемо структуру кошторису детальніше. Будь який кошторис складається із двох частин:

·     І частина "ДОХОДИ";

·     ІІ частина "ВИДАТКИ".

В свою чергу і доходи і видатки складаються із загального та спеціального фондів (визначається законом про Держбюджет України).

До загального фонду кошторису бюджетної установи можна віднести кошти, які надходять від сплати податків, зборів, надання послуг та від вищестоящої установи для утримання установи та витрачаються відповідно до визначених видів основної діяльності.

До спеціального фонду кошторису відносяться кошти, що надходять від сплати податків, зборів, надання послуг, які передбачені законом України про державний бюджет, та витрачаються на видатки за рахунок цих надходжень на конкретну мету, наприклад, для створення державних запасів та резервів.

Бухгалтер контролює правильність надходження та використання коштів відповідно до кошторису.

На основі показників бухгалтерської звітності подаються фінансовому підрозділу установи дані про фактично використані кошти в минулому періоді за статтями видатків, дані про надходження доходів, штатний розпис за минулий рік. Фінансовий підрозділ в свою чергу на основі цих даних розраховує план надходжень доходів та видатки, виходячи з конкретних сум за минулий період.

Під час формування доходів обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік.

Показники наводяться в обсязі, зазначеному в розрахунку, і повинні повністю відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

При розрахунках видаткової частини кошторису обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці і відповідних відрахувань, а також на господарське утримання установ. При цьому видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.

Розрахунки доходів та видатків установи подаються на розгляд керівнику установи, який своїм підписом затверджує дані розрахунки, і вони є основою для складання проекту кошторису. Крім проекту кошторису установи розраховується план асигнувань.

План асигнувань - це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі, і який є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом з ним.

Цей план також розраховується згідно з даними бухгалтерської звітності за попередній рік. Оскільки діяльність установи постійна, і вона здійснює свої функції згідно зі статутом чи положенням, то відповідно, надходження від діяльності установи та видатки (фонд заробітної плати, інші витрати) на утримання установи розраховуються помісячно. Також при складанні проектів кошторисів необхідно враховувати показники лімітних довідок.

Згідно з п.27 лімітна довідка про бюджетні асигнування (надалі - лімітна довідка) - це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів, і видається, відповідно, Мінфіном, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, головним розпорядником. Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань [24].

Проект кошторису, план асигнувань та штатний розпис підписуються керівником установи і головним бухгалтером або начальником фінансового підрозділу і подаються на розгляд вищестоящій установі (головному розпоряднику бюджетних коштів). Після розгляду проектів формуються на їхній основі бюджетні запити, які також підписують керівник та головний бухгалтер (начальник фінансового підрозділу установи).

Бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період [2].

Коли проекти кошторисів затверджені, сформовані бюджетні запити, складаються кошториси. Фактично вони вже складені, і у подальшому формально заповнюються лише форми кошторисів. Типові форми встановлює Мінфін України. На 2008 рік наказом затверджено типову форму кошторису Мінфіну № 57.

Зазначені документи (кошторис, план асигнувань, штатний розпис) подаються та затверджуються у двох примірниках, один із яких повертається установі, а другий залишається у вищестоящій установі, керівник якої їх затвердив. В подальшому бухгалтер контролює виконання як дохідної, так і видаткової частини кошторису. Якщо було здійснено перевитрати коштів, які призначені, наприклад, для видатків на відрядження, то відповідати буде в першу чергу керівник, а за ним і бухгалтер.

Є два види фінансового контролю за виконанням бюджету:

-      внутрішній;

-      зовнішній.

Внутрішній фінансовий контроль здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу. За організацію ефективної системи внутрішнього контролю відповідальність несе керівник установи (розпорядник бюджетних коштів) як у своїх закладах, так і у підвідомчих бюджетних установах.

Внутрішній фінансовий контроль повинен забезпечувати:

постійну оцінку фінансової діяльності установи;

перевірку результатів від здійснення діяльності, чи відповідають вони тим завданням та планам, які передбачені паспортом бюджетної установи;

інформування безпосереднього керівника бюджетної установи про результати перевірки (оцінки, розслідування, вивчення чи ревізії), проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю.

Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюється Рахунковою палатою - в частині контролю за використанням коштів Держбюджету України, Головним контрольно-ревізійним Управлінням України - відповідно до його повноважень, визначених законом [2].

 Є деякі обмеження та правила, які слід враховувати при виконанні бюджетного процесу, передбачені Бюджетним кодексом і Законом "Про Державний бюджет України".

По-перше, бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених Законом про Державний бюджет України.

По-друге, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Зобов'язання, взяті розпорядниками коштів Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями i не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань згідно Закону про державний бюджет України є бюджетним правопорушенням.

У 2002 р. відбувся розподіл звітності для тих, хто отримує кошти державного бюджету, і для тих, хто отримує кошти місцевих бюджетів. Відповідно той, хто отримує кошти як з державного, так і з місцевих бюджетів, здаватиме два пакети звітності.

Центральні органи виконавчої влади та інші головні розпорядники бюджетних коштів, установи, організації, які отримують кошти державного бюджету, місячний звіт про виконання кошторисів у 2002 р. подають вже сім форм:

№ 2мд "Звіт про виконання кошторису установи";

№ 2-валюта "Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності України";

№ 4-1мд "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами";

№ 4-2мд "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ";

№ 4-3мд "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду";

№ 7мд "Звіт про заборгованість бюджетних установ";

№ 8мд "Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ".

А установи та організації, які отримують кошти місцевих бюджетів, місячний звіт про виконання кошторисів у 2002 році подають шість форм:

№ 2мм "Звіт про виконання кошторису установи";

№ 4-1мм "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами";

№ 4-2мм "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ";

№ 4-3мм "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду";

№ 7мм "Звіт про заборгованість бюджетних установ";

№ 8мм "Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ".

 Таким чином, для коштів державного та місцевого бюджетів тепер запроваджено окремі форми звітності (щодо коштів державного бюджету в нумерації форми є літера "д", щодо коштів місцевого бюджетів - "м").

При використанні коштів місцевого бюджетів вже не потрібно подавати форму № 2-валюта "Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності України", оскільки загальний фонд бюджету, тим більше у валюті, виявляється, є лише в Держбюджеті.

У 2002 р. не потрібно у місячних звітах при використанні як коштів з держбюджету, так і з місцевих бюджетів подавати ф. № 4-3 "Звіт про депозитні суми", ф. № 4-5м "Звіт про використання субвенцій, одержаних з інших бюджетів" та ф. № 4-6м "Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)".

Але для госпрозрахункових підприємств, які отримують кошти з бюджетів, подання звітності ускладнилося. Якщо в 2001 р. госпрозрахункові підприємства складали місячну звітність про використання отриманих бюджетних коштів за формою № 2м "Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)", а ті, що отримують кошти спеціального фонду, - за формою № 4-6м "Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)", то тепер госпрозрахункові підприємства та організації про отримані кошти загального фонду державного та/або місцевих бюджетів складають місячну фінансову звітність про використання отриманих бюджетних коштів за відповідними формами № 2мд "Звіт про виконання кошторису установи" або № 2мм "Звіт про виконання кошторису установи", а про отримані кошти спеціального фонду - за відповідними формами № 4-3мд "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду" або № 4-3мм "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду".

Крім того, тепер зведений звіт форми №2м "Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)" головними розпорядниками коштів до Державного казначейства України не подається, крім головних розпорядників, установи яких мають право не обслуговуватися в органах Державного казначейства України.

Інвестиції, що їх, згідно з чинним законодавством України, отримують бюджетні установи, в тому числі на будівництво житла, слід відображати у формах № 4-2мд "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ" та № 4-2мм "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ".

Таким чином, Самі форми звітності (окрім літер "м" та "д" в назвах) та принципи їх заповнення практично не змінилися.


1.4 Організація обліку доходів і видатків бюджетної установи

Бюджетні установи в процесі своєї статутної діяльності можуть отримувати кошти не лише з державного або місцевих бюджетів, а й з інших джерел. Такі кошти прийнято називати позабюджетними.

Починаючи з 2000 р., усі позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок асигнувань з державного або місцевого бюджетів, включаються до спеціального фонду бюджету як власні надходження цих установ та організацій і відповідні спеціальні видатки. Тобто усі позабюджетні кошти таких установ з 2000 р. враховуються у складі спеціального фонду державного бюджету і по суті є бюджетними. Їх надходження та витрачання планується в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи.

Спеціальний фонд складається з власних надходжень (спеціальні кошти, кошти на виконання окремих доручень, інші власні надходження), субвенцій, одержаних з бюджетів іншого рівня та інших доходів спеціального фонду.

Спеціальні кошти — це доходи бюджетних установ і організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції або іншої діяльності, що провадиться на підставі відповідних нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків установи.

Суми на виконання окремих доручень (суми за дорученнями) — це кошти, які бюджетні установи отримують від фізичних і юридичних осіб та благодійних фондів для виконання окремих доручень або використання за цільовим призначенням, визначеним особою, що надає такі кошти.

Для обліку доходів бюджетних установ, які вони одержують за рахунок загального і спеціального фондів державного бюджету, із сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів, а також за рахунок надання комерційних послуг) по їх видах у залежності від джерела надходження Планом рахунків №114 передбачені наступні рахунки 7 класу:

70 "Доходи загального фонду";

71 "Доходи спеціального фонду";

72 "Доходи від реалізації продукції, виробів і виконання робіт";

73 "Доходи бюджетів";

74 "Інші доходи".

Доходи загального фонду бюджету були й лишаються доволі значною частиною в загальній структурі доходів більшості бюджетних установ. Вони поділяються на доходи, отримані із загального фонду державного бюджету, та отримані з місцевого бюджету. Зазначені джерела можуть існувати самостійно і в поєднанні.

Організація обліку доходів загального фонду охоплює напрямки, які впливають як на підготовчий етап обліку доходів — їх планування, так і на обліковий процес безпосередньо. Зокрема, до них належать:

- організація планування доходів загального фонду бюджетних установ;

- організація робіт із затвердження асигнувань та надходження доходів;

- організація облікових номенклатур;

- організація носіїв облікової інформації та їх руху.

Планування доходів за загальним фондом здійснюється за системою вертикального зв'язку. Це означає, що рух інформації про граничні обсяги видатків загального фонду відповідного бюджету подається вертикальною схемою, а відповідно визначені обсяги доходів загального фонду у вигляді проектів кошторисів доводяться знизу вгору. При цьому головні розпорядники коштів не лише доводять інформацію про граничні обсяги видатків розпорядникам коштів нижчого рівня, а й розробляють при потребі та доводять до останніх окремі показники, визначають терміни подання проектів кошторисів і надають вказівки щодо їх складання, забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що їх безпосередньо виконують головні розпорядники коштів.

Організація обліку власних доходів бюджетних установ має здійснюватись як на етапі планування показників господарсько-виробничої діяльності, так і на етапі їх фіксування у процесі бухгалтерського обліку, охоплює такі напрями:

- розробка класифікаційної схеми власних доходів бюджет установ; - організація планування доходів спеціального фонду;

- організація обліку надходження доходів;

- організація облікових номенклатур:

- організація носіїв облікової інформації.

Власні доходи, доволі різнорідні за своїм характером, поділяються на такі групи:

- доходи за коштами отриманими як плата за послуги, роботи продукцію;

- інші доходи бюджетних установ.

Кожна з наведених груп поділяється на підгрупи. Зокрема, до доходів, отриманих від надання платних послуг, належать:

- доходи, отримані під надання функціонально-основним послуг бюджетних установ;

- доходи, отримані від господарської чи господарсько-виробничої діяльності;

- доходи в частині оренди приміщень бюджетних установ;

- доходи від реалізації майна.

Група інших доходів бюджетних установ містить:

- благодійні внески, гранти і дарунки, субвенції;

- інші власні доходи бюджетних установ.

Зазначена класифікація мас досить загальний вигляд, однак вона виокремлює два принципові напрями формування доходів, перший з яких утворюється в результаті господарсько-виробничої діяльності, а другий — відображає доходи, які не є наслідком останньої і отримуються для її якомога повнішого забезпечення.

Основним напрямком бухгалтерського обліку бюджетних установ виступає облік видатків. Враховуючи основне завдання бюджетних установ щодо кінцевого результату (звітного періоду) діяльності — виконання кошторису доходів і видатків — яке визначає, по суті, другу назву обліку бюджетних установ, а саме облік виконання кошторису доходів і видатків, це твердження є безсумнівним. З огляду на це організація обліку видатків є пріоритетною.

Видатки - це витрати, які здійснює установа для свого утримання та виконання своїх функцій. В т. ч. видатки за несплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою і не виплаченою заробітною платою і стипендіями тощо, одним словом - кредиторська заборгованість.

Організація обліку видатків бюджетних установ охоплює такі напрямки:

- визначення нормативної бази;

- класифікація видатків;

- розробка робочої номенклатури видатків;

- організація планування видатків;

- організація облікових номенклатур;

- організація носіїв облікової інформації.

Вирізняють такі види класифікації видатків бюджету:

- функціональну;

- відомчу;

- програмну;

- економічну.


2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ ЯМПІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

2.1      Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства

Робота Ямпільської районної державної адміністрації проводиться за перспективними (річними), поточними (квартальними), а у разі потреби – оперативними (місячними, тижневими) планами, що затверджуються головою районної державної адміністрації.

Робота управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, апарату районної державної адміністрації проводиться за квартальними планами, що затверджуються заступниками голови (відповідно до розподілу обов’язків) районної державної адміністрації. Щомісяця складається план організаційних заходів.

Організація роботи з документами Ямпільської районної державної адміністрації здійснюється відповідно до інструкції з діловодства, що затверджується головою районної державної адміністрації відповідно до Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1153.

Відповідальність за організацію виконання документів несуть голова, заступники голови районної державної адміністрації (відповідно до розподілу обов’язків), керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районної державної адміністрації.

Апарат районної державної адміністрації складається з 7 відділів. Керівники структурних підрозділів райдержадміністрації несуть відповідальність за організацію контролю та виконання документів; визначають підрозділ або працівника, який буде здійснювати контроль за строками виконання документів, вести їх облік, забезпечувати доведення документу до виконавців; структурні підрозділи райдержадміністрації, які визначені заступниками голови райдержадміністрації, як відповідальні за організацію виконання розпорядження (доручення) голови райдержадміністрації в цілому ведуть контрольні справи, в яких повинні бути: розпорядження, доручення, які контролюються; при необхідності план контролю за його виконанням (затверджений заступником голови або керівником вказаного структурного підрозділу); матеріали щодо виконання кожного контрольного пункту від структурних підрозділів райдержадміністрації, установ, підприємств, відповідальних за виконання цих пунктів, інші матеріали по виконанню (наради, перевірки тощо).

Фінансово-господарський відділ, в якому проходила переддипломна практика, є структурним підрозділом апарату районної державної адміністрації. Він утворюється розпорядженням голови районної державної адміністрації, підпорядковується голові районної державної адміністрації та керівнику апарату.

У своїй діяльності відділ керується Конституцією, Законами України, Указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Положенням про районну державну адміністрацію, чинним законодавством про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні та цим тимчасовим положенням.

Завдання та функції відділу:

1. Здійснення матеріально-технічного і господарсько-побутового забезпечення діяльності районної державної адміністрації.

2. Забезпечення контролю за наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів.

3. Повноту відображення в обліку наростаючим підсумком майнового та фінансового становища районної державної адміністрації за звітний період (місяць, квартал, рік).

4. Щорічне проведення інвентаризації майна та матеріалів.

5. Складання статистичних звітів про працю (щомісячно, щоквартально).

6. Складання звітів про використання коштів по соціальному страхуванню та пенсійному фонду (щоквартально).

7. Тотожність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за рахунками синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

8. Своєчасне виконання розпоряджень, якісне оформлення первинних документів та досягнення економії по видаткам паливно-мастильних матеріалів.

9. Своєчасне і якісне складання звітів по фінансуванню та видатках господарської діяльності.

10. Забезпечення збереження районної комунальної власності.

11. Оформлення і обробка документів по нарахуванню заробітної плати, премій, матеріальної допомоги, відпускних та допомоги за листком непрацездатності. Своєчасний облік і якісне ведення касових операцій.

12. Забезпечення ведення діловодства, дотримання службової таємниці.

13. Виконує інші повноваження, передбачені законодавством та розпорядженнями голови районної державної адміністрації.

Структура відділу.

 Відділ очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється головою районної державної адміністрації на конкурсній основі. Структура відділу і чисельність працівників відділу затверджується головою районної державної адміністрації. Спеціаліст ІІ категорії відділу призначається на посаду та звільняється з посади розпорядженням голови районної державної адміністрації на конкурсній основі. Комендант та технічні працівники (водії, прибиральниці та сторожа) призначаються на посаду та звільняються з посади розпорядженням голови районної державної адміністрації за поданням керівника апарату.

В обов’язки працівників фінансово-господарського відділу входить складання, аналіз та планування зведеного кошторису на рік.

Таблиця 2.1.1 Порівняльний аналіз кошторису видатків за 2008 та на 2009 рік
Найменування КЕКВ 2008 2009 Відхилення в сумі Динаміка
1 2 3 4 5 6
Видатки всьго 224650 309980 85330 138,0
в т.ч. спеціальні видатки 0 200 200 100,0
Поточні видатки 1000 224650 298880 74230 133,0
в т.ч. спеціальні видатки 0 200 200 100,0
у тому числі:
Оплата праці працівників бюджетних установ 1110 134040 167770 33730 125,2
Нарахування на заробітну плату 1120 62110 50210 -11900 80,8
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки 1130 25910 50200 24290 193,7
в т.ч. спеціальні видатки 0 200 200 100,0
Видатки на відрядження 1140 4230 8500 4270 200,9
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 1160 9000 10300 1300 114,4
Дослідження і розробки, державні програми 1170 0
Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) 1310 0
Капітальні видатки 2000 0 11100 11100

Як бачимо з таблиці в кошторисі на 2009 рік передбачено зростання по всім показникам (окрім нарахування на заробітну плату, де спостерігається зниження на 19,2 %). А також передбачені спеціальні видатки на придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних призначень.

Ямпільська районна адміністрація веде облік самостійно.

2.2 Організація обліку доходів в Ямпільській районній державній адміністрації

Процес планування доходів майбутньої діяльності установи, а отже, і видатків (витрат) здійснюється в Ямпільській районній адміністрації фінансово-господарським відділом.

Основним фінансово-плановим документом в Ямпільській районній адміністрації є кошторис, одна зі складових якого — загальний фонд. Кошторис містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією для виконання бюджетною установою відповідних основних функцій. За кожний місяць складається Звіт про виконання загального фонду кошторису Ямпільської адміністрації. До зазначеної частини кошторису складається план асигнувань. Аналітичний облік отриманих асигнувань ведеться в Картках аналітичного обліку отриманих асигнувань.

 Складанню проекту кошторису розпорядника коштів передує підготовча організаційна робота фінансового підрозділу адміністрації, на який покладено функції щодо формування зазначеного нормативного документа. Ця робота полягає в розгляді фактичних показників минулого року та плануванні заходів господарської діяльності установи на майбутній рік. Фактичні якісні показники звітного року за доходами і видатками мають бути забезпечені на виході зі специфічної системи обробки інформації щодо господарської діяльності, яку називають бухгалтерським обліком. Для реалізації зазначеного завдання мають виконуватись такі вимоги:

- дотримання принципу суцільного фіксування інформації шо-до видатків як касових, так і фактичних систем бухгалтерського обліку;

- проведення аналітичних досліджень щодо виконання кошторису та плану асигнувань у поточному порядку та за результатами відповідних звітних періодів (місяць, квартал, рік) стосовно як доходів, так і видатків;

- розроблення конкретних заходів та коригувань щодо діяльності за результатами виявлених і проаналізованих відхилень;

- раціональна організація виконання перелічених заходів.

Вивчаючи заплановані заходи, виокремлюються ті першочергові, що забезпечують виконання основних функцій Ямпільської районної державної адміністрації. Щодо фінансового покриття їх здійснення зазначені заходи належать саме до частин загального фонду.

Під час уточнення проектів кошторисів з огляду на традиційне обмеження запланованих доходів загального фонду Ямпільської районної адміністрації доведеними до неї обсягами асигнувань лімітних довідок головному бухгалтерові та головному економістові необхідно повторно проаналізувати заплановані заходи наступного року з виконання основних функцій щодо першочерговості й необхідності, а в разі підтвердження — змінити джерело фінансового забезпечення останніх. Проект плану асигнувань готується на підставі уточненого проекту кошторису і являє собою помісячний розподіл повноважень, які в разі затвердження плану будуть надані розпорядниками коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання. На момент складання проекту плану асигнувань головний бухгалтер та головний економіст мають володіти даними щодо термінів здійснення запланованих заходів разового характеру (придбання необоротних активів, капітальний ремонт, преміювання працівників, відпустки), а також щодо обсягів видатків за поточними потребами установи, на підставі яких здійснюються основні розрахунки. Від ретельності проведення розрахунків з розподілу асигнувань (визначених на підставі видатків) залежить якість фінансового забезпечення установи на наступний рік.

Підготовлені належним чином уточнений проект кошторису та проект плану асигнувань передаються за вертикальною схемою головному розпорядникові коштів.

Планування доходів бюджетних установ — справа, яка потребує відповідного рівня професійного досвіду головного бухгалтера, його здібностей до аналітично-планової роботи, чіткої побудови та організації облікового процесу, а також робочого часу. У разі зміни головного бухгалтера впродовж поточного року доцільно для складання планових документів залучати на консультативній основі особу, що обіймала зазначену посаду до цього. Щоб зменшити навантаження на період розробки проекту кошторису, головному бухгалтерові потрібно заздалегідь визначити хто з його заступників виконуватиме більшість облікових функцій у цей період.

Отриманню бюджетних асигнувань передує формування відповідної бази даних щодо мережі розпорядників бюджетних коштів за міжрегіональними управліннями Державного казначейства, затвердження бюджетних призначень і доведення витягів з них до розпорядників коштів. Після отримання витягу з розпису бюджетних призначень розпорядники коштів подають затверджені кошториси доходів і видатків та плани асигнувань відповідним органам Державного казначейства з того моменту, коли обсяги бюджетних призначень буде доведено відділеннями з Державного казначейства до розпорядників. Зазначений етап потребує від головного бухгалтера чіткого дотримання термінів підготовки й подання інформації щодо мережі установ та організацій, які отримують кошти з Державного бюджету України (не пізніш як за 15 днів до початку бюджетного року); підготовки й подання розподілу показників (зведених) кошторисів доходів і видатків та (зведених) планів асигнувань (протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету відповідно до мережі установ) до відповідних органів Державного казначейства.

Розпорядники коштів фактично отримують асигнування, як уже зазначалося, виключно на підставі затверджених кошторисів і планів асигнувань. Асигнування згідно з бюджетними призначенням надходять до бюджетних установ для подальшого розподілу чи використання через систему органів казначейства.

Наступний напрямок організації обліку доходів - розробка облікових номенклатур.

Організація носіїв інформації починається з визначення їх кола, а також надання характеристики кожного з них. До носіїв інформації щодо обліку асигнувань бюджетних установ належать:

- картка (книга) аналітичного обліку отриманих асигнувань (додаток В);

- книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам.

Картка аналітичного обліку використовується для відображення однойменної інформації. Зазначений реєстр аналітичного обліку ведеться за кожним кодом програмної класифікації видатків згідно з кодами економічної класифікації видатків. Картка відкривається на один рік з одночасним внесенням показників кошторису з асигнувань, які поділяються за напрямами забезпечення — кодами економічної класифікації видатків.

Інформація про надходження асигнувань містить:

- дату виписки органу Державного казначейства (установи банку);

- назву та номер документа;

- обсяг асигнувань (суми), що надійшли (в цілому і з розподілом за кодами економічної класифікації).

У разі відкликання асигнувань фіксуються аналогічні показники, при цьому сума асигнувань записується зі знаком «-» чи червоним чорнилом. Щомісяця інформаційні дані узагальнюються у вигляді підсумку “Усього асигнувань за місяць”. Наприкінці року виводиться підсумок “Усього асигнувань за рік”.

Книгу аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам, використовують вищестоящі розпорядники коштів. Книга відкривається за кожним кодом програмної класифікації видатків відповідно до кодів економічної класифікації видатків на рік. Первісна інформація, яка вноситься при відкритті книги, відбиває показники кошторису доходів і видатків. Зазначені показники можуть коригуватись упродовж року на підставі змін у кошторисі. Інформація щодо переведених асигнувань містить:

дату виписки органу Державного казначейства (установи банку);

назву та номер документа;

суму асигнувань (усього і за кодами економічної класифікації видатків).

Порядок руху носіїв облікової інформації щодо обліку доходів загального фонду регулюється інструктивними матеріалами і залежить від рівня бюджету, з якого надаються асигнування, порядку обслуговування — через органи Державного казначейства чи банківські установи.

Оскільки відображення інформації в системі бухгалтерського обліку є двоїстим, реєстром синтетичного обліку, в якому фіксується обсяг доходів загального фонду, є меморіальний ордер № 2 — Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків).

Таблиця 2.2.1

Довідка до рахунку 70 “Доходи загального фонду” за 2002-2008 рр

Д е б е т Код

рядка

Сума К р е д и т

Код

рядка

Сума
1 2 3 4 5 6
Списано недостач матеріалів, прийнятих на рахунок установи 460 Надійшли асигнування за загальним фондом протягом року 540 292864
353185

Внутрішні розрахунки за загальним

фондом

470

у тому числі:

 з державного бюджету

541 292864
353185

Передані кошти іншим

міністерствам

480  з місцевого бюджету 542
Інші операції 490 Оприбутковано надлишків матеріалів 550
500 Дооцінка матеріалів 560
510 Отримані кошти від інших міністерств 570
Сума доходів, що списана на фінансовий результат 520 292864 Інші операції 580
353185 590
Разом 530 292864 600
353185  Разом 610 292864
353185

Залишок за рахунком

на кінець звітного періоду

620

З таблиці бачимо, що доходи загального фонду в 2008 році в порівнянні з 2002 роком зросли на 60321 грн (353185 - 292864), або на 20,6 %.

Організація обліку доходів спеціального фонду

Власні доходи бюджетних установ мають виконувати доповняльну функцію щодо бюджетних асигнувань і забезпечуючи виконання основних завдань зазначених суб'єктів господарювання щодо непокриття доходами загального фонду. З огляду на активне включення бюджетних установ у “виробничу” діяльність, зокрема у процес надання платних послуг, зазначена категорія доходів набуває дедалі вагомішого значення серед інших об’єктів обліку.

До спеціальних коштів Ямпільської районної державної адміністрації зараховують доходи від позабюджетної діяльності, надходженню яких передбачено відповідними нормативно-правовими актами. Детальний перелік спеціальних коштів бюджетних установ і організацій затверджений наказом МФУвід 29.06.2000р. № 146 «Про затвердження Переліку власних надходжень бюджетних установ і організацій». Згідно з цим переліком до спеціальних коштів Ямпільської районної державної адміністрації належать:

— кошти від надання платних послуг та інших надходжень згідно з чинним законодавством;

— кошти від надання транспортних послуг, користування стоянками, що належать Ямпільської районної державної адміністрації та знаходяться на її території;

— кошти від надання послуг з організації і проведення зустрічей, експлуатацію спортивного і культурного обладнання Ямпільської районної державної адміністрації;

— надходження від виробничо-господарської діяльності допоміжних господарств, що обліковуються на її балансі;

— кошти від реалізації путівок до будинку відпочинку, що знаходяться в управлінні Ямпільської районної державної адміністрації;

— кошти від організації та проведення лекцій, курсів, семінарів, , за послуги консультаційних центрів, за надання консультацій, проведення.

Власні доходи Ямпільської адміністрації, як і доходи загального фонду, підлягають плануванню. Для формалізації результатів планування власних доходів призначено другу складову кошторису - спеціальний фонд. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється за видами доходів та їх джерелами, які визначаються розробленою класифікацією доходів кожної установи відповідного галузевого профілю згідно затвердженим галузевим переліком.

Щоб забезпечити отримання максимально вірогідного обсягу доходів, в Ямпільській районній адміністрації формується система показників, застосовуваних у розрахунках.

Стосовно зазначених видів доходів виокремлюють такі показники:

- за доходами, отримуваними від господарської чи господарсько-виробничої діяльності — кількість місць у відомчих квартирах, плата за проживання в них; кількість працівників, які харчуватимуться в їдальні адміністрації та вартість харчування;

- за доходами в частині оренди приміщень — площа приміщень, кількість обладнання й іншого майна та розмір орендної плати; за доходами від реалізації майна - кількість запланованих до реалізації об'єктів необоротних активів (крім будівель і споруд та інших матеріальних активів, зокрема списаних як непридатних до реалізації) і вартість реалізації.

Розрахункові показники щодо доходів планового періоду мають формуватися на підставі аналізу фактичного виконання дохідної частини кошторису стосовно доходів спеціального фонду за останній звітний період, з урахуванням очікуваного виконання за період, що передує плановому. Зазначені інформаційні дані також мають бути сформовані до початку процесу планування у вигляді зручних таблиць, графіків порівняння планових і фактичних показників звітних періодів, з випрацюванням аналітичних висновків щодо кожного факту і фактора відхилення.

Організація обліку надходження плати за послуги бюджетних установ, джерелом утворення яких є власні доходи останніх, потребує чіткого визначення механізму розрахунків в частині форми порядку оплати послуг.

Основними формами розрахунків за надання платних послуг Ямпільською адміністрацією є безготівкова. Вибір її визначається умовами господарювання, особливостями галузевої приналежності тощо.

Таблиця 2.2.2

Надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги за 2008 рік

Показники КЕК

Код

рядка

Затверджено кошторисом на рік Нараховано доходів Надійшло коштів Касові видатки Фактичні видатки Залишок на кінець звітного періоду
усього у т.ч. направлено на погашення заборгованості загального фонду усього у т.ч. проведені за видатками загального фонду
1 2 3 4 7 8 9 10 11 12 13
Надходження коштів - усього х 010 200 200 200 Х Х Х
За оренду майна бюджетних установ х 040 200 200 200 Х Х Х Х Х
Від реалізації майна х 050 Х Х Х Х Х

Видатки - усього

х 060 200 Х Х 200 200 Х
у тому числі: 200 200
Поточні видатки 1000 070 200 Х Х
Видатки на товари і послуги 1100 080 200 Х Х 200 200
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки 1130 140 200 Х Х 200 200

 Поточний ремонт обладнання, інвентарю

 та будівель; технічне обслуговування

 обладнання

1137 210 200 Х Х 200

Плата за проживання в гуртожитку чи квартирі утримується через касу установи у вигляді внесення платні та із заробітної плати працівників установи. У готівковій формі здійснюються розрахунки з працівниками за харчування в відомчій їдальні.

Розрахунки з орендної плати, як і розрахунки за майно, призначені до реалізації, здійснюються в безготівковій формі.

Порядок розрахунків надання платних послуг бюджетними установами визначається специфікою діяльності установ і передусім підпорядкований вимогам їх функціонування в межах встановленого фінансового поля, яке має певні обмеження. Йдеться про обов'язкове забезпечення діяльності з надання послуг, а отже, і відповідних видатків спеціального фонду, доходами спеціального фонду.

Коли йдеться про визначення варіанта порядку розрахунків, головний бухгалтер повинен враховувати планові показники.

Таблиця 2.2.3

Доходи Ямпільської районної державної адміністрації

Показники Код рядка 2002 2008
1 2 3 4
Загальний фонд
Отримані асигнування 010 292864 353185
Оприбутковані надлишки матеріалів 020
Дооцінка матеріалів 030
Списана кредиторська заборгованість 040 9102
Інші доходи 050
Спеціальний фонд
Доходи 120 200
Оприбутковані надлишки матеріалів 130
Дооцінка матеріалів 140
Списана кредиторська заборгованість 150
Інші доходи 160

Для зберігання спеціальних коштів Ямпільської районної державної адміністрації відкривається окремий поточний рахунок в уповноваженій установі банку. Спеціальні кошти, що надійшли готівкою до каси Ямпільської районної державної адміністрації, не дозволяється використовувати без попереднього зарахування на поточний (спеціальний реєстраційний) рахунок. Витрачанню спеціальних коштів передує контроль органів ДКУ на підставі платіжних документів, до яких додаються виправдні документи, у межах наявності коштів за певним кодом економічної класифікації видатків.

Для обліку операцій зі спеціальними коштами планом рахунків передбачено такі субрахунки:

313 «Поточні рахунки для обліку спеціальних коштів»;

323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку спеціальних коштів»;

674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів»;

711 «Доходи за спеціальними коштами»;

715 «Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду»;

716 «Доходи за витратами майбутніх періодів»;

У бухгалтерському обліку операції зі спеціальними коштами відображаються такими проведеннями (табл. 2.2.3).

Таблиця 2.2.3

Основні господарські операції з обліку спеціальних коштів в Ямпільській районній державній адміністрації

Зміст господарської операції Кореспондуючі субрахунки
Дт Кт
1 2 3
Надійшли спеціальні кошти за надані платні послуги 301,313, 323 364,674
Внесені на поточний (спеціальний реєстраційний) рахунок спеціальні кошти, що надійшли в касу готівкою 313,323 301
Нарахована зарплата з обов'язковими відрахуваннями на соціальні заходи за рахунок спеціальних коштів 811 661,651, 652,653, 654

Здійснені витрати за рахунок спеціальних коштів:

сума без ПДВ

на суму ПДВ, включену до податкового кредиту

на суму ПДВ, не включену до податкового кредиту

811

641

811

364,675 364,675

364,675

Придбані матеріали і продукти харчування за спеціальні кошти:

сума без ПДВ

на суму ПДВ, включену до податкового кредиту

231—239

641

313,323, 364, 675

313,323, 364,675

Витрачені матеріали і продукти харчування, придбані за спеціальні кошти 811 231—239

Списані доходи за спеціальними коштами:

використані у звітному році

використані у звітному році доходи минулого року

 залишені на передбачені договорами видатки наступного року

711

716

711

432

432

716

Списані видатки, проведені у звітному році 432 811
Облік сум за дорученнями

Суми за дорученнями належать до коштів спеціального фонду бюджету і з 2000 р. враховуються як власні надходження бюджетних установ.

Згідно з «Переліком власних надходжень бюджетних установ і організацій», затвердженим наказом МФУ від 29.06.2000 р. № 146, до сум за дорученнями в Ямпільській районній державній адміністрації зараховуються кошти, одержані:

— для проведення розрахунків з молодими спеціалістами;

— на придбання замовлених у централізованому порядку бланків документів з бухгалтерського обліку, звітності, статистики;

— на виконання окремих доручень відповідно до рішення Уряду;

— інші кошти, одержані для виконання окремих доручень, а також благодійні внески і пожертви, одержані згідно з чинним законодавством.

Витрачання сум за дорученнями можна здійснювати лише на видатки, передбачені у дорученні підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка внесла відповідні кошти або передала матеріальні засоби.

Усі суми за дорученнями повинні зберігатися в органі ДКУ на окремому спеціальному реєстраційному рахунку. Суми за дорученнями, що надійшли готівкою в касу установи, в обов'язковому порядку повинні бути внесені на рахунок у банку (казначействі). Органи ДКУ контролюють використання цих коштів за призначенням.

Для обліку операцій із сумами за дорученнями планом рахунків бюджетних установ передбачено такі субрахунки:

314 «Поточні рахунки для обліку сум за дорученнями»;

324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку сум за дорученнями»;

673 «Розрахунки за коштами, одержаними на видатки за дорученнями»;

713/1 «Доходи за іншими коштами в частині сум за дорученнями»;

813/1 «Видатки за іншими коштами в частині сум за дорученнями».

Надходження коштів для виконання окремих доручень відображають за дебетом субрахунків 314, 324 або 301 і кредитом субрахунку 673. Витрачені суми на виконання доручень списують з кредиту субрахунків 314, 324 на дебет субрахунку 673 (табл. 2.2.4).


Таблиця 2.2.4

Господарські операції з обліку сум за дорученнями в Ямпільській районній державній адміністрації

Зміст господарської операції Кореспондуючі субрахунки
Дт Кт
1. Надійшли кошти для виконання окремих доручень 301,314, 324 673
2. Внесені з каси на поточний (спеціальний реєстраційний) рахунок суми за дорученнями, одержані готівкою 314,324 ЗОЇ
3. Перераховано постачальникам на виконання окремих доручень 361,364, 675 314,324
4. Прийняті роботи (послуги), виконані за рахунок сум за дорученнями 673 361,364, 675
5. Оприбутковані матеріали і продукти харчування, придбані за рахунок сум за дорученнями 231—235, 238,239 361,364, 675
б. Списані витрачені матеріали, придбані за рахунок сум за дорученнями 673 231—235, 238,239

До сум за дорученнями, крім сум, що надходять на виконання окремих доручень, зараховують також кошти і засоби, які одержують в Ямпільській районній державній адміністрації як благодійні внески, пожертви, гуманітарну допомогу тощо. Порядок одержання, облік і використання таких коштів регламентують такі нормативні документи:

— Закон України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.2009 р. №1192-ХІУ;

— «Порядок розподілу товарів, одержаних як благодійна допомога, і контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт», затверджений постановою КМУвід 17.08.2008 р. № 1295;

— «Порядок одержання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних і фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування», затверджений постановою КМУ від 04.08.2000р. № 1222;

— «Порядок бухгалтерського обліку і звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги», затверджений наказом ДКУ від 10.12.2009 р.№ 113.

Згідно з цими документами благодійні внески можуть надаватися як у грошовій формі, так і товарами, продуктами, основними засобами. Якщо благодійна організація або особа не визначила конкретні цілі використання коштів, напрямки їх використання визначає керівник бюджетної установи-одержувача, виходячи з першочергових потреб, пов'язаних з фінансуванням основної діяльності установи. Але ці кошти не можна використовувати на виплату зарплати працівникам установи. Після одержання благодійного внеску адміністрація вносить зміни до спеціального фонду кошторису доходів і видатків.

У бухгалтерському обліку благодійні внески (гуманітарна допомога), одержані бюджетною установою, відображаються такими записами (табл. 2.2.5).

Таблиця 2.2.5

Відображення в бухгалтерському обліку гуманітарної допомоги

Зміст господарської операції Кореспондуючі субрахунки
Дт Кт

1. Одержані основні засоби, інші необоротні матеріальні та нематеріальні активи як гуманітарна допомога

облікова вартість

одночасно другий запис на створення фонду в необоротних активах

101—122 813/1

713/1

401

2. Одержані малоцінні та швидкозношувані предмети як гуманітарна допомога

на облікову вартість

одночасно другий запис на створення фонду у малоцінних та швидкозношуваних предметах

221

 813/1

713/1

 411

3. Одержані матеріали і продукти харчування як гуманітарна допомога 231—235, 238.239 713/1
4. Списана вартість витрачених матеріалів і продуктів харчування, одержаних як гуманітарна допомога, на потреби установи 813/1 231—235, 238,239
5. Одержані спонсорські, благодійні внески і інша гуманітарна допомога у грошовій формі 301,302, 314,318, 324 713/1
6. Перераховано кошти, одержані як благодійні внески, на оплату за роботи, послуги, виконані для основної діяльності установи 364, 675 314,324
7. Списані витрати, виконані за кошти, отримані як гуманітарна допомога 813/1 364,675
8. У кінці року списуються фактичні витрати, здійснені за рахунок сум за дорученнями 432 813/1
9. Списуються доходи із сум за дорученнями 713/1 432

Відомості про отриману гуманітарну допомогу відображаються у пояснювальній записці до квартального та річного звітів і у відповідних формах фінансової звітності. Бюджетні установи, що отримують кошти на виконання окремих доручень, складають звіт за ф. № 4-2 «Звіт про надходження і використання сум за дорученнями».

Облік інших власних надходжень та інших доходів

Згідно із згадуваним раніше «Переліком власних надходжень бюджетних установ і організацій», затвердженим наказом МФУ від 29.06.2000 р. № 146, до інших власних надходжень Ямпільської районної державної адміністрації зараховують:

— кошти працівників за харчування, одержане за місцем роботи;

— відрахування від заробітку або інших доходів спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані послуги;

— кошти, одержані установами від реалізації путівок до бази відпочинку;

— кошти, що надходять від діяльності установи громадського харчування, яка належить адміністрації.

Кошти, одержані бюджетними установами, використовуються суворо за призначенням відповідно до цілей, передбачених кошторисом доходів і видатків.

Для обліку інших власних надходжень використовують субрахунки:

316 «Поточні рахунки для обліку інших власних надходжень»;

326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших власних надходжень»;

633 «Розрахунки із замовниками за виконані роботи і надані послуги з власних надходжень»;

674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів»;

712 «Доходи за іншими власними надходженнями»;

У бухгалтерському обліку бюджетної установи розрахунки за іншими власними надходженнями відображають такими записами (табл. 2.2.6):

Таблиця 2.2.6

Господарські операції з обліку інших власних надходжень Ямпільської районної державної адміністрації

Зміст господарської операції Кореспондуючі субрахунки
Дт Кт
1 2 3

Нарахована плата:

за харчування працівників за місцем роботи

674 712

Надійшла плата

за харчування працівників за місцем роботи

301,316, 326 674
Здійснено видатки за рахунок коштів, що належать до інших власних надходжень 812 316,326, 364.675

Для обліку надходження та використання інших доходів передбачено субрахунки:

328 «Іншії рахунки в казначействі»;

713/3 «Доходи за іншими коштами в частині інших доходів спеціального фонду»;

813/3 «Видатки за іншими коштами в частині інших доходів спеціального фонду».

Про надходження і використання цих коштів бюджетні установи складають звіт за ф. № 4-6 «Звіт про надходження і використання інших доходів».

2.3 Організація обліку видатків в Ямпільській районній державній адміністрації

Планування видатків за загальним фондом, а отже. і загального обсягу загального фонду відбувається в межах нормативного поля: основних положень Закону “Про державний бюджет України” та показників, затверджених відповідними нормативними актами. Так, Законом “Про Державний бюджет України на 2008 рік” визначено склад захищених статей бюджету:

- оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110);

- нарахування на заробітну плату (код 1120);

- придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 1132);

- забезпечення продуктами харчування (код 1133);

- виплата процентів за державним боргом (код 1200);

- трансферти місцевим бюджетам (код 1320);

- трансферти населенню (код 1340).

Відповідно до Закону виокремлені позиції кодів економічної класифікації видатків забезпечуються джерелами покриття, що насамперед враховується у плануванні доходів.

За кожним кодом економічної класифікації видатків бюджету здійснюється відповідний розрахунок. Наприклад щодо Ямпільської адміністрації:

- за кодом 1110 “Оплата праці працівників бюджетних установ” розрахункові показники — кількість штатних посад і середня заробітна плата—деталізуються номенклатури посад працівників;

- за кодом 1120 “Нарахування на заробітну плату” розрахункові показники — це загальний відсоток нарахувань до страхових і соціальних фондів та сума заробітку, на яку нараховуються зазначені внески;

- за кодом 1130 “Придбання предметів постачання і матеріалів, оплати послуг та інші видатки” — комплексною статтею - розрахунки деталізуються за кожним кодом четвертого рівня; за кодом 1131 вихідними даними є натуральні показники за видами предметів та матеріалів щодо потреби на місяць (шт., л, кг), їхня ціна за одиницю; за кодом 1136 — оренда та експлуатаційні послуги; за кодом 1138 — послуги зв’язку тощо;

- за кодом 1160 “Оплата комунальних послуг і енергоносіїв розрахункові показники — це натуральні показники споживання тепла, води, електроенергії, природного газу за рік (ккал, кВт х год) та тарифні розцінки на кожний вид;

- за кодом 2100 “Придбання основного капіталу” складається розрахунок з придбання необхідних необоротних активів з обґрунтуванням цієї необхідності щодо основної діяльності закладу.

На підставі зазначених розрахунків з урахуванням доведених граничних. норм видатків бюджету складаються і подаються головному розпорядникові коштів у терміни, встановлені останнім.

Після розгляду проектів кошторисів, складання зведених кошторисів, формування на їх підставі бюджетних запитів головні розпорядники коштів за вертикальною схемою, передають бюджетні запити з метою включення їх до проектів відповідних бюджетів.

Очевидно, що через велику кількість КЕКВ та з огляду на різнорідну специфіку діяльності бюджетних установ головний бухгалтер Ямпільської районної державної адміністрації розробляє робочу скорочену економічну класифікацію видатків. Зазначена робота здійснюється на наступний звітний період до початку планування діяльності, тобто перед складанням проекту кошторису доходів і видатків.

Розробці робочої економічної класифікації видатків передує вивчення складу кожного з кодів економічної класифікації.

Таблиця 2.3.1.

Видатки за 2008 рік

Показники КЕК

Код

рядка

Дебіторська заборгованість

на початок року на звітну дату списана
1 2 3 4 5 6
Доходи х 010
Видатки - усього на утримання установи х 020 6139 4301

у тому числі:

Поточні видатки

1000 030 6139 4301

Видатки на товари і послуги

1100 040 6139 121
Оплата праці працівників бюджетних установ 1110 050 100 121
 Заробітна плата 1111 060 100
Нарахування на заробітну плату 1120 090 30 1118

 Оплата транспортних послуг та утримання

 транспортних засобів

1135 150
 Послуги зв’язку 1138 180
Видатки на відрядження 1140 200

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

1160 220 6009 3062
 Оплата теплопостачання 1161 230 5531 1277
 Оплата водопостачання і водовідведення 1162 240 190 67
 Оплата електроенергії 1163 250 288 1188
 Оплата природного газу 1164 260 412
 Оплата інших комунальних послуг 1165 270 118
Нерозподілені видатки 3000 590
Разом х 600 6139 4301

Склад і детальна структура робочої класифікації видатків береться за основу при плануванні видатків на майбутній звітний період.

Планування видатків в Ямпільській адміністрації здійснюється при складанні проекту кошторису доходів і видатків на наступний бюджетний рік. Щоб отримати максимально об'єктивні показники щодо майбутніх видатків, адміністрація здійснює комплекс організаційних заходів.

- Своєчасне доведення та розробка граничних обсягів видатків із загального фонду бюджету.

Головні розпорядники коштів на підставі проекту відповідного бюджету на наступний рік, доведеного до них Мінфіном, місцевими фінансові органами у вигляді відомостей про граничні обсяги видатків загального фонду встановлюють межу видатків для нижчих розпорядників коштів. Доведення зазначених показників має здійснюватись оперативно, із застосуванням засобів електронної чи кур’єрської пошти в день їх остаточного формування.

- Мобільна підготовка проекту кошторису.

Нижчі розпорядники коштів за фактом отримання бюджетних показників формують останній варіант проекту кошторису доходів і видатків на основі вже підготовленого базового варіанта.

При цьому створенню базового варіанта передує: розробка робочої класифікації видатків, формування системи загальногосподарських і виробничих планових показників, групування облікових даних звітного періоду за відповідними напрямами. Усі зазначені види робіт мають бути формалізовані у вигляді розрахункових таблиць, схем, аналітичних довідок та інших засобів унаочнення у зручній для застосування формі. Якість підготовлених матеріалів дасть змогу не тільки досягти реальних показників. а й забезпечити виконання наступного етапу робіт.

Організація облікових номенклатур за напрямом “Облік видатків” здійснюється за касовими фактичними видатками в розрізі кодів робочої економічної класифікації видатків.

Згідно з листом ДКУвід 02.08.2000 р. «Про направлення коштів спеціального фонду державного бюджету на бюджетні видатки та їх відшкодування» розпорядникам бюджетних коштів надано право використовувати тимчасово вільні кошти спеціального фонду на видатки, що повинні фінансуватися за рахунок загального фонду бюджету, з подальшим їх відшкодуванням, якщо інше не передбачене нормативно-правовими актами МФУ та ДКУ. Таке рішення розпорядник бюджетних коштів приймає самостійно і оформляє наказом по установі, про що письмово повідомляє відповідний орган ДКУ за місцем знаходження. В Ямпільській районній державній адміністрації спеціальні кошти залучаються для погашення заборгованості із зарплати з нарахуваннями, та інших соціальних виплат, а також на покриття видатків на утримання установи (комунальні платежі, енергоносії тощо).

Порядок відображення в обліку операцій з покриття дефіциту бюджетних асигнувань за рахунок коштів спеціального фонду та їх подальшого відшкодування подано у табл. 2.3.2.

Таблиця 2.3.2

Господарські операції з покриття дефіциту загального фонду бюджету на виплату зарплати в Ямпільській районній державній адміністрації

Зміст господарської операції Кореспондуючі субрахунки
Дт Кт
1 2 3
1. Нарахована зарплата за рахунок коштів загального фонду 801,802 661
2. Доходи спеціального фонду направляються на витрати за загальним фондом 711,712, 713 715
3. Отримано в касу готівку на виплату зарплати за рахунок коштів спеціального фонду 301 313,314, 316,323, 324, 326
4. Виплачена з каси зарплата працівникам 661 301
5. Зменшено видатки загального фонду бюджету 811,812, 813 801 802
6. Відновлено кошти спеціального фонду за рахунок доходів загального фонду 715 711,712. 713
7. Одночасно другий запис на перераховані суми з поточних (реєстраційних) рахунків загального фонду на рахунки коштів спеціального фонду

313,314, 316,323,

324, 326

311,321
8. Відновлено видатки загального фонду бюджету 801,802 811,812, 813

2.4 Порядок проведення ревізії в Ямпільській районній державній адміністрації

Основним завданням ревізії фінансово-господарської діяльності в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах та інших центральний органах виконавчої влади, державних комітетах, державних фондах, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх в подальшому.

При проведенні ревізії в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади необхідно перевірити виконання загального положення про міністерство, інший орган виконавчої влади України, затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2006 року № 179/96, у частині реалізації державної політики у сфері фінансів і контролю, яка стосується роботи міністерств по цих напрямках. Законність і правильність утворення в міністерстві централізованих фондів, їх розміри та витрачання за цільовим призначенням, правильність спрямування та використання бюджетного фінансування, кредитних ресурсів та фінансової допомоги, отриманої за рішенням уряду чи за угоди з Міністерством фінансів України. Також перевіряється правильність розрахунків на утримання апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, дотримання чинних нормативних актів при витрачанні коштів на їх утримання.

Згідно з «Інструкцією про порядок проведення ревізії і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні», затвердженою Головним контрольно-ревізійним управлінням України від 3 квітня 2007 року № 121, ревізія міністерства, іншого органу виконавчої влади у плановому порядку чи за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби може проводитися не частіше, ніж один раз на рік. Ревізія за поданням правоохоронних органів може проводитися у будь-який час, тобто незалежно від кількості раніше проведених на цьому об'єкті ревізій і перевірок.

При проведення ревізії фінансово-господарської діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних комітетів, органів місцевого самоврядування необхідно вивчити такі питання:

• забезпечення виконання завдань у сфері використання і збереження фінансів, передбачених чинним Положенням про відповідне міністерство чи орган державної влади, а також окремих законодавчих і нормативних актів, що регулюють їх діяльність та дотримання ступеню їх вимог;

• фінансового стану галузі та питомої ваги кількості збиткових підприємств і організацій у загальній їх чисельності;

• заходи, які вживаються для досягнення рентабельності роботи підприємств галузі;

• стан розрахункової дисципліни та розрахунків з бюджетом;

• загальний стан дебіторської і кредиторської заборгованості по галузі та заходи максимального її скорочення та повернення коштів з-за кордону;

• розмір валютних коштів, які тривалий час не повернуті з-за кордону;

• розмір коштів, отриманих із бюджету на фінансування цільових комплексних науково-технічних програм та забезпечення їх використання за призначенням;

• економічний ефект від упровадження у виробництво закінчених наукових розробок;

• факти припинення робіт і розмір витрачених бюджетних коштів по окремих програмах.

Крім того, необхідно перевірити питання отримання за рішенням Кабінету Міністрів України кредитів, їх розміри, спрямування і цільове використання.

Слід також встановити, які цільові фонди (інвестиційний тощо) утворювались із віднесенням сум, зарахованих до цих фондів, на собівартість виробництва (продукції, робіт) на підлеглих підприємствах, на підставі яких нормативних актів утворені ці фонди, які їх розміри, чи не мали місця факти витрачання коштів фондів не за призначенням.

В процесі ревізії вивчаються питання повноти оприбуткування та цільового використання, згідно чинного законодавства, суми коштів, отриманих ними у зв'язку з видачею суб'єктами підприємницької діяльності дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності та за державну реєстрацію суб'єктів підприємництва, правильності і ефективності використання іноземної валюти, яка знаходиться у їх віданні (особливо на закордонні поїздки), у відповідності з чинними нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Безпосередньо вивчається стан контролю за збереженням та ефективним використанням державного майна, закріпленого за об'єднаннями, підприємствами та організаціями галузі, та заходи по сприянню їх роздержавлення і демонополізації, згідно з чинним законодавством України, участь у зовнішньоекономічній діяльності галузі.

Поглиблено вивчаються питання здійснення контролю за виконанням указів президента України, постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів України, власних рішень щодо заходів виконання «Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 2006-2000 роки», затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 2006 року № 837/96, та «Національної програми боротьби з корупцією», затвердженої Указом Президента України від 10 квітня 2007 року № 319/97, інших нормативних актів з цього питання та стан відомчого контролю.

При перевірці питання правильності і законності витрачання коштів на утримання апарату міністерств, відомств та інших органів виконавчої влади в процесі ревізії ретельно перевіряється правильність планування доходів і видатків Єдиного кошторису доходів і видатків в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та законність і обґрунтованість фактичних видатків.

В органах виконавчої влади, які фінансуються з Державного бюджету, при проведенні ревізії необхідно перевіряти:

- наявність Єдиного кошторису доходів і видатків, правильність, обґрунтованість його формування, згідно з вимогами «Положення про порядок складання Єдиного кошторису доходів і видатків бюджетних установ та організацій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2008 року № 164 та Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 9 травня 2007 року № 437-97-П «Про казначейське виконання кошторисів видатків на утримання апарату органів виконавчої влади;

- правильність списання на витрати грошових коштів і матеріальних цінностей за кожним кодом економічної класифікації бюджетних видатків кошторису;

- наявність належно оформлених касових, банківських та інших бухгалтерських документів, їх достовірність та схоронення (стан збереження грошових коштів і матеріальних цінностей та правильність ведення їх обліку).

Глибокій перевірці підлягає витрачання грошових коштів на заробітну плату. Особливу увагу необхідно приділити правильності встановлення і застосування посадових окладів (ставок, виплат на заміщення і сумісництво) та премій відповідно до чинних нормативних актів, до яких відноситься:

1) Закон України «Про державну службу», затверджений Постановою Верховної Ради України від 16.12.93 № 3724 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законами: № 282/95ВР від 11.07.95; № 358/95ВР від 05.10.95; № 96/96ВР від 22.03.96.

2) Постанова Кабінету Міністрів України від 29.05.96 № 565 «Про порядок умов оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери» зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України: № 1033 від 31.08.96; № 1458 від 02.12.96; № 655 від 28.06.97; № 259 від 02.03.98; № 311 від 17.03.98; № 633 від 07.05.98; № 1960 від 11.12.98.

3) Постанова Кабінету Міністрів України від 24.10.96 № 1295 «Про умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.98 № 1286.

4) Постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 35 зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України: № 320 від 30.04.93; № 782 від 23.09.93; № 437 від 28.06.94; № 63 від 27.01.95; № 390 від 05.06.95; № 488 від 04.07.95; № 1003 від 02.09.96; № 828 від 04.08.97; № 1132 від 22.07.98, та інші.

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавок за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 35 «Про умови оплати працівників апарату органів державної виконавчої влади та інших органів», зі змінами та доповненнями, затверджено шкали співвідношень посадових окладів державних службовців до мінімального розміру заробітної плати.

Доплата за ранг проводиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю (постанова Кабінету Міністрі? України від 21.12.94 №855). Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах:

понад 3 роки — 10 відсотків;

понад 5 років — 15 відсотків;

понад 10 років — 20 відсотків;

понад 15 років — 25 відсотків;

понад 20 років — ЗО відсотків;

понад 25 років — 40 відсотків.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Згідно зі статтею 35 цього Закону державним службовцям до щорічної відпустки (30 календарних днів) надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів (без нарахування допомоги на оздоровлення за ці дні).

Працівникам органів державної виконавчої влади згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.95 №488, зі змінами та доповненнями до неї, надається матеріальна допомога в розмірі середньомісячного заробітку (в межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України).

Преміювання керівників органів державної виконавчої влади та інших органів, їх заступників, надання їм матеріальної допомоги і встановлення надбавок до посадових окладів здійснюється за рішенням вищестоящих органів державної виконавчої влади у межах наявних коштів на оплату праці.

Перевіряється утримання податків із заробітної плати працівників та перерахування їх до бюджету, а також відрахування до державних цільових фондів. Перевіряється стан бухгалтерського обліку розрахунків по оплаті праці та достовірність фінансово-бухгалтерської та статистичної звітності.

Перевіряючи витрати на службові відрядження, слід керуватися відповідною «Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59.

Ревізія канцелярських і господарських видатків проводиться шляхом перевірки правильності застосування діючих норм, цін і тарифів на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію. Звертається увага на документальне оформлення і своєчасність сплати коштів орендарями за оренду приміщень і споруд.

Ретельно перевіряються витрати на утримання автотранспорту, особливо застосування норм витрат паливно-мастильних матеріалів, заповнення маршрутних листів, використання автотранспорту за призначенням. Для контролю норм витрат пального і мастильних матеріалів необхідно використовувати наказ Міністерства транспорту України від 03.05.95 № 179 «Норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті».

Витрати на поточний ремонт перевіряються шляхом вивчення правильності складання кошторисів на такий ремонт, а також обґрунтованості застосування розцінок, відповідності списання матеріалів до обсягу виконаних робіт з поточного ремонту. У випадках виникнення розходжень необхідно провести контрольний замір виконаних і оплачених робіт.

Видатки на канцелярські і поштово-телеграфні витрати в органах виконавчої влади перевіряються, виходячи з необхідності максимальної ощадливості в їх використанні. Особлива увага звертається на перевірку можливих особистих міжміських телефонних розмов за рахунок державних коштів.

На початку або в період проведення ревізії необхідно провести вибіркову інвентаризацію устаткування, обладнання, матеріалів, інвентарю та визначити правильність списання. Звертається увага на можливі факти заміни щойно придбаного (нового) інвентарю зношеним (старим).

В період ревізії вивчаються результати матеріалів проведеної річної інвентаризації та організація матеріальної відповідальності на ревізованому об'єкті, вжиття заходів до матеріально відповідальних осіб при виявленні у них нестач матеріальних цінностей та правильність оцінки у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».

Під час проведення ревізії в органах державної виконавчої влади також необхідно перевірити можливі факти незаконного використання бюджетних коштів на приховане кредитування суб'єктів підприємницької діяльності, використання грошей, матеріальних цінностей на госпрозрахункову діяльність у разі, коли вони виступають засновниками чи співзасновниками суб'єкта підприємницької діяльності. Також перевіряються можливі факти залучення бюджетних коштів на депозитні рахунки, замість витрачання їх на першочергові невідкладні заходи галузі.

Перевірці підлягають питання правильності використання спеціальних коштів, стан розрахункової дисципліни та дебіторської і кредиторської заборгованості, правильність і своєчасність розрахунків з бюджетом та відповідними державними фондами, стан достовірності бухгалтерського обліку і звітності.


3.   ВДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Державною контрольно-ревізійною службою у 2002 році здійснено масштабні перевірки стану бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності в бюджетних установах чотирьох галузей бюджетної сфери: освіти, культури, охорони здоров’я, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Аналіз 10,4 тис. матеріалів перевірок засвідчив: бухгалтерський облік та фінансова звітність бюджетних установ ще не у повному обсязі досягають встановленої мети щодо забезпечення користувачів для прийняття рішень повною, правдивою та неупередженою інформацією про їх фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів, що відповідно до законодавства [1] є метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. У 7,3 тис. бюджетних установах перевірками виявлено 30,2 тис. фактів порушень регламенту ведення бухгалтерського обліку чи складання фінансової звітності на суму понад 1,4 млн. грн. В середньому однією установою допущено 4 випадки таких порушень на суму 0,2 млн. гривень.

Одним з об'єктів фінансового контролю стало нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а саме: виявлення і дослідження "білих плям" і неузгодженостей у цій сфері та вироблення пропозицій щодо напрямів удосконалення обліку і звітності, у тому числі шляхом скасування окремих регламентів, які перешкоджають раціональній роботі. Перевірки довели, що такі питання є актуальними.

Аналізуючи причини допущення такого ніби-то формального порушення, як ведення одночасно двох або декількох касових книг, ми дійшли висновку, що у переважній більшості випадків одна з них ведеться виключно за коштами загального фонду, друга - за коштами спеціального фонду. Тобто, з метою чіткого розмежування в обліку готівкових коштів за джерелами походження (загальний фонд окремо від спеціального) та контролю за їх правильним використанням бухгалтери свідомо порушують правила, встановлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті. Слід зазначити, що чинна типова форма касової книги КО-4 [17] не передбачає такого розподілу. Водночас згідно з вимогами Державного казначейства [11] облік розрахунків з підзвітними особами, іншими дебіторами і кредиторами тощо має відображатися в окремих меморіальних ордерах, що змушує бухгалтерів вести дві касові книги. Враховуючи це, вважаємо за доцільне затвердити форму касової книги з розподілом готівкових надходжень і витрат на кошти загального і спеціального фондів, що не тільки полегшить роботу касирів і бухгалтерів, усуне передумови для вчинення порушень, а й сприятиме здійсненню контролю за цільовим і правильним використанням готівки. Крім того, слід розглянути доцільність внесення змін до „Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання", передбачивши надання керівнику бюджетної установи права щодо самостійного обрання одного з варіантів ведення бухгалтерського обліку готівкових касових операцій: в одному меморіальному ордері № 1 “Накопичувальна відомість за касовими операціями” (форма № 380, бюджет) за коштами загального та спеціального фондів або в окремих меморіальних ордерах такої ж форми окремо за коштами загального та спеціального фондів.

Перевірками зафіксовано недостатній рівень касової дисципліни у бюджетних установах. В результаті значна кількість матеріалів щодо виявлених порушень порядку здійснення операцій з готівковими коштами передаються податковим органам для застосування штрафних санкцій. Якщо сплата штрафних санкцій здійснюється за рахунок загального фонду, то отримані з бюджету кошти повертаються до бюджету. При сплаті штрафних санкцій з коштів спеціального фонду вони спрямовуються не за їх спеціальним призначенням на певну мету, як це встановлено законодавством, а знов-таки перераховуються до бюджету. Беручи до уваги обмеженість фінансових ресурсів бюджетних установ, багато ревізорів схиляється до того, що є потреба розглянути доцільність внесення змін до Указу Президента України від 23.06.95 № 436/95 в частині виключення бюджетних установ з переліку юридичних осіб, до яких застосовуються штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, та встановити адміністративну відповідальність службових осіб бюджетних установ за це порушення у максимальному розмірі відповідно до ст. 164.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Починаючи з 1 січня 2000 року бюджетні установи переведено на новий план рахунків бухгалтерського обліку, а у вересні того ж року було введено в дію інструкцію про форми меморіальних ордерів та порядок їх складання [20]. Одним з нововведень (у порівнянні зі старими правилами) є вимога щодо ведення обліку розрахунків з іншими дебіторами (на субрахунку 364) окремо від ведення розрахунків з іншими кредиторами (на субрахунку 675) не тільки на різних рахунках бухгалтерського обліку, які належать до різних класів плану рахунків, а й в окремих бухгалтерських регістрах (меморіальні ордери №№ 4, 6). Перевірками встановлено, що значна кількість бухгалтерів бюджетних установ ігнорує ці вимоги і продовжує вести облік розрахунків з дебіторами та кредиторами на одному рахунку та в одному регістрі. Звичайно, з точки зору перевіряючого зазначене є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку незалежно від того, чи призвело таке порушення до негативних наслідків, чи обмежилося лише тим, що заборгованість і зобов'язання на певні дати відображені у правильних сумах за/перед відповідними юридичними та/або фізичними особами, але на "некоректних" рахунках. Однак таке масове протистояння бухгалтерів нововведенню свідчить не тільки про їх небажання вносити зміни до звичного для них регламенту роботи, а й про те, що нові правила є нераціональними. Як один з аргументів слід врахувати й те, що у багатьох випадках та сама юридична або фізична особа по відношенню до бюджетної установи протягом року може неодноразово виступати то у ролі дебітора, то у ролі кредитора,! для того, щоб простежити динаміку розрахунків з нею впродовж певного періоду, потрібно брати інформацію не з одного, а з двох регістрів. Крім того, з однією і тією самою юридичною чи фізичною особою може бути укладено декілька до говорів, інформацію про стан розрахунків за якими доцільно концентрувати на одному бухгалтерському рахунку та в одному бухгалтерському регістрі. До речі, при правильному перенесенні дебетових залишків по рахункам розрахунків з дебіторами і кредиторами до активу форми .№ 1 "Баланс виконання кошторису видатків", а кредитових - до пасиву цієї ж форми жодних неузгодженостей з вимогами щодо розкриття інформації у фінансовій звітності не виникає. Враховуючи зазначене, є сенс скасувати норму, яка все одно не працює, та повернутися до старого порядку обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами на одному і тому самому рахунку та в одному й тому самому меморіальному ордері при умові заборони згортання сальдо на активно-пасивних рахунках. Впевнені: це не відіб'ється негативно на якості роботи бухгалтерії.

У зв'язку з відсутністю сучасних, чітких, розроблених у відповідності до загальнодержавної нормативно-правової бази регламентів щодо бухгалтерського обліку музейних цінностей, сьогодні ні вартісний балансовий, ні позабалансовий їх бухгалтерський облік не ведеться; вартість музейних колекцій у фінансовій звітності бюджетних установ не відображається; бухгалтерські працівники у проведенні їх інвентаризації участі не беруть; при виявленні недостач або надлишків результати інвентаризації в обліку не відображаються. Немає затвердженої методики визначення розміру збитків від недостач, розкрадання, знищення та псування музейних цінностей, які не містять дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. Загальну вартість музейних цінностей (читай - національного багатства) встановити неможливо, оскільки значна їх частина обліковується зберігачами у фондовому (не бухгалтерському) обліку лише у кількісному виразі, а ряд предметів оцінено на дату придбання - у рублях, карбованцях, гривнях та навіть умовних одиницях. Встановлення об'єктивної вартості музейних цінностей можливо лише при умові проведення їх суцільної позачергової бухгалтерської інвентаризації з одночасним науковим вивченням та атрибуцією надходжень за всі роки існування кожного музею. Потребує розробки методика визначення балансової вартості всіх музейних цінностей (у тому числі музейних експонатів) незалежно від форми та джерела їх надходження, а також порядок та умови здійснення їх переоцінки. Необхідно затвердити нову інструкцію з обліку та збереження музейних цінностей у державних і комунальних музеях та музеях різних відомств, яка не суперечила б положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, Інструкції з інвентаризації основних засобів ... в частині регламенту ведення бухгалтерського обліку музейних цінностей як необоротних активів, порядку здійснення за обов'язковою участю бухгалтерських працівників інвентаризацій музейних цінностей, відображення результатів інвентаризацій у бухгалтерському обліку та роз'яснювала методику визначення збитків від розкрадання, недостачі, знищення або псування музейних цінностей [3].

Є потреба внести доповнення і до самої інструкції з інвентаризації стосовно інвентаризації бібліотечних фондів та незавершених науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Так, діючий порядок інвентаризації бібліотечних фондів бюджетних установ зобов'язує проводити їх один раз на п'ять років, у той час коли термін зберігання первинних документів [17] щодо їх обліку обмежено трьома роками за умови завершення ревізії. На практиці переважна більшість бюджетних установ не здійснює суцільної інвентаризації бібліотечних фондів один раз на п'ять років (що пов'язано з неможливістю припинити бібліотечне обслуговування читачів та вимагає значних затрат людських і часових ресурсів), а щороку здійснює інвентаризацію певних груп бібліотечних фондів, які приблизно дорівнюють п'ятій частині наявної літератури. При ревізіях і перевірках бібліотек та інших бюджетних установ (наприклад, навчальних закладів, централізованих бухгалтерій тощо) здійснити суцільну інвентаризацію бібліотечного фонду також неможливо (оскільки час, необхідний для цього, значно перевищує терміни проведення ревізій і перевірок), тому інвентаризації проводяться вибірковим методом. Як наслідок, у багатьох випадках первинні документи щодо отримання окремих груп бібліотечних фондів знищуються раніше, ніж проводиться їх інвентаризація, що взагалі може унеможливити здійснення суцільної інвентаризації бібліотечних фондів. Вважаємо за доцільне привести періодичність проведення інвентаризацій бібліотечного фонду у відповідність до термінів зберігання первинних документів.

Чинна інструкція з інвентаризації передбачає для бюджетних науково-дослідних установ та учбових закладів обов'язковість інвентаризації лише тих незавершених НДДКР, які виконуються за договорами з підприємствами і організаціями, а НДДКР, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, інвентаризації не підлягають, незважаючи на те що їх питома вага значно перевищує питому вагу госпрозрахункових НДДКР. Тому необхідність щорічного здійснення інвентаризації всього обсягу НДДКР, а не тільки госпрозрахункової їх частини, на нашу думку, не може викликати сумнівів.

На даний час бюджетні установи в межах бюджетного (звітного) року списують як на касові, так і на фактичні видатки суми витрат коштів загального фонду на виконання НДДКР, незважаючи на те чи завершено зазначену роботу у повному обсязі, чи виконано окремий її етап. У кінці року такі витрати списуються з відповідного субрахунку рахунку 80 “Видатки із загального фонду” у дебет субрахунку 431 “Результат виконання кошторису за загальним фондом”. Таким чином, фактичні затрати коштів загального фонду на виконання НДДКР, які тривають понад один рік, в бухгалтерському обліку бюджетних установ не накопичуються і при завершенні або припиненні робіт для визначення їх повної вартості необхідно повертатися до даних аналітичного обліку та первинних документів попередніх років. Водночас, якщо НДДКР виконувалися за договорами, укладеними з підприємствами, установами та організаціями, планом рахунків передбачено, що на субрахунку 823 “Витрати на науково-дослідні роботи за договорами” на кінець року можуть утворюватися залишки за незакінченими роботами. Вважаємо за потрібне доповнити план рахунків бухгалтерського обліку рахунком 84 “Незавершене виробництво, незакінчені науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи”, на якому бюджетні установи мають відображати суми витрат за незакінченими науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами, що фінансуються за рахунок коштів загального фонду бюджету, до моменту їх повного виконання. Слід наголосити важливість цього питання для визначення (з метою взяття на бухгалтерський облік) вартості нематеріальних активів, які є результатом виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт [19]. Крім того, на наш погляд, потребує уточнення п. 48 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (далі - Типове положення). По-перше, до незавершеного виробництва, крім НДДКР, які не пройшли всі стадії виробництва, передбачені технічним завданням чи технологічним процесом,! виробів, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання, слід відносити також окремі виконані і прийняті етапи НДДКР до повного завершення всієї роботи. По-друге, доцільно записати, що облік незавершених НДДКР ведеться згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та порядком його застосування, замість посилання на Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, яке втратило чинність понад два роки тому. По-третє, слід записати, що вартість виконаних етапів за незавершеними НДДКР повинна обліковуватись на балансі бюджетної установи до приймання замовником завершеної роботи або прийняття рішення щодо її припинення. Крім того, доцільно доповнити Типове положення регламентом визначення вартості нематеріальних активів, які є результатами виконаних НДДКР, та порядком взяття на бухгалтерський облік таких об'єктів інтелектуальної власності.

Згідно з чинним порядком вартість медикаментів списується з бухгалтерського обліку лікувальних установ одночасно з їх видачею у відділення лікарень. Враховуючи значну вартість медикаментів, на наш погляд, необхідно передбачити ведення не лише оперативного (кількісного), а й бухгалтерського їх обліку. Доцільно також запровадити предметно-кількісний облік медикаментів, вартість яких за одиницю становить більше 5 гривень.

Багато невизначеностей є у бухгалтерському обліку установ освіти. Так, чинне законодавство дозволяє вносити плату за надання освітніх послуг до вищих навчальних закладах як щомісячно, так і за семестр, навчальний рік або повний курс навчання наперед. Однак чинним планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено рахунків для обліку доходів майбутніх періодів. Так само в обліку бюджетної установи відсутній рахунок для обліку здійснених попередніх витрат за платними послугами, які будуть надані у наступному періоді. З метою реалізації принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, встановленого статтею 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, пропонуємо доповнити план рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та порядок його застосування рахунками 75 “Доходи спеціального фонду майбутніх періодів” та 83 “Видатки спеціального фонду майбутніх періодів” і відповідною текстовою частиною стосовно правил ведення їх бухгалтерського обліку [15].

Чинними нормативними документами щодо надання платних послуг установам освіти і культури надано право включати до ціни платної послуги прибуток (рентабельність) за умови його використання виключно за чітко визначеними напрямами. Однак порядок відображення в бухгалтерському обліку таких операцій не регламентовано. В обліку установи усі без виключення видатки групуються на двох - трьох рахунках витрат у розрізі кодів економічної класифікації видатків, без розмежування видатків на ті, що включаються до собівартості платної послуги і відшкодовуються замовником, та ті, що безпосередньо не пов'язані з наданням платних послуг. У разі спрямування бюджетною установою отриманого прибутку на покриття непрофінансованих статей витрат згідно із затвердженими плановими призначеннями (у першу чергу, на покриття заборгованості із виплати заробітної плати, стипендій, коштів на харчування, інших соціальних виплат) питань, як правило, не виникає. Однак в бухгалтерському обліку не відображається, з якого джерела здійснюються непершочергові видатки (наприклад, додаткове матеріальне заохочення працівників, здійснення капітального ремонту приміщень, придбання необоротних активів, будівництво житла тощо) - за рахунок собівартості платної послуги чи за рахунок отриманого у складі її ціни прибутку. У зв'язку з цим використання прибутку практично не контролюється. Звичайно, можна заперечити, що відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи є неприбутковими організаціями і у їх обліку не повинно бути прибутків. Проте жодним законом бюджетним установам не заборонено включати прибуток до ціни платної послуги, інша справа, що їх фінансово-господарська діяльність не може ставити за мету отримання прибутку [2]. Водночас Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено спеціальний режим оподаткування прибутку бюджетних установ (п. 7.11 ст. 7) [4]. З метою відокремлення в обліку та можливості здійснення контролю за надходженням і використанням таких коштів пропонуємо доповнити план рахунків бюджетних установ рахунками 45 “Перевищення надходжень спеціального фонду над видатками (прибуток)” та рахунок 46 “Використання перевищення надходжень спеціального фонду над видатками (прибутку)”. Слід також доповнити порядок застосування плану рахунків відповідними правилами ведення бухгалтерського обліку зазначених операцій [19]. При цьому доцільно врахувати існуючу практику повного або часткового звільнення окремих студентів-конрактників від внесення плати за навчання у вищих навчальних закладах (при наявності вагомих причин). Сьогоднішній облік не забезпечує фіксування таких господарських операцій та їх результатів, а при введенні зазначених вище рахунків-сума наданої пільги конкретній особі була б відображена в обліку розрахунків за надання освітніх послуг і віднесена до складу доходів установи з одночасним списанням за рахунок використання прибутку. Це б дало можливість керівникам та головним бухгалтерам вищих навчальних закладів мати чітку інформацію про наявність джерел для благодійної діяльності, а іншим користувачам фінансової звітності - про напрями їх використання. На наш погляд, потребує також і встановлення обмежень щодо рівня рентабельності на освітні послуги, який фактично у деяких випадках перевищує 200 відсотків.

У сучасних умовах робота бухгалтера бюджетної установи носить трудомісткий характер і нерідко не досягає мети обліку. Перевірки стану кредиторської заборгованості показали, що реєстри фінансових зобов'язань готуються бюджетними установами і подаються до казначейських органів разом з платіжними дорученнями на оплату тільки під суму отриманого фінансування. Тому форма звіту № 8 “Звіт про зобов'язання бюджетних установ”, введена на виконання ст. 18 Закону України “Про Державний бюджет України на 2001 рік” відповідно до Інструкції про порядок складання у 2001 році квартальних звітів, не показує дійсної картини взятих бюджетною установою фінансових зобов'язань (кредиторської заборгованості) поточного року та погашення боргів минулих років [14]. Тобто, не досягається мета, яку повинен забезпечити даний документ.

Доцільно зауважити, що під час проведення перевірок бухгалтери бюджетних установ висловлювали пропозицію щодо необхідності перегляду чинних бухгалтерських регістрів та звітності з метою визначення їх оптимальної (мінімальної) кількості та спрощення форми.

Перевірками виявлено й інші "вузькі місця" у сфері бухгалтерського обліку. Настав час оновити інструкції з бухгалтерського обліку в централізованих бухгалтеріях при виконавчих комітетах сільських та міських рад з урахуванням нового плану рахунків та комп'ютеризації облікових процесів. Потребує вдосконалення порядок списання з балансів установ дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, та облік розрахунків з оплати праці у випадках її несвоєчасної виплати. Слід запровадити обов'язковий бухгалтерський облік (можливо, позабалансовий) фактичних доходів місцевих бюджетів (сільських, селищних та міських) з метою здійснення головами сільських рад контролю за надходженням збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, плати за землю тощо.

Міністерству фінансів та Державному казначейству доцільно внести зміни до всіх чинних нормативно-правових актів, які регламентують правила бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, виключивши з них посилання на Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, що втратило чинність, та замінивши їх на відповідні норми Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Бюджетного кодексу України та Порядку подання фінансової звітності.

Перевірки засвідчили: є нагальна потреба у розробці єдиної для всіх бюджетних установ інструкції з ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, яка б об'єднувала в собі всі нормативно-правові питання організації та методології бухгалтерського обліку з врахуванням порядку ведення обліку усіх господарських операцій і процесів, вимог щодо документального забезпечення бухгалтерського обліку та регламенту складання фінансової звітності по аналогії з Інструкцією по бухгалтерському обліку в установах і організаціях, які перебувають на державному бюджеті СРСР, що розроблена 15 років тому і не застосовується в Україні лише в частині меморіальних ордерів. Оскільки у цій інструкції не враховано нові регламенти бухгалтерського обліку, запроваджені в Україні впродовж останніх років, у практичній роботі бухгалтерам при вирішенні конкретних задач доводиться користуватися великою кількістю нормативних документів одночасно. Міністерствам та державним комітетам доцільно підготувати та видати збірки нормативних документів, що стосуються регулювання фінансово-господарської діяльності бюджетних установ відповідних галузей та її відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.


ВИСНОВКИ

Метою написання дипломної роботи стало дослідження питань щодо організації обліку доходів і видатків в бюджетних установах та розробка конкретних шляхів їх вдосконалення.

Відповідно до поставленої мети в роботі були висвітлені теоретичні питання організації обліку в бюджетних установах, зокрема доходів і видатків; був проаналізований стан основних показників функціонування установи; було розглянуто стан організації первинного, аналітичного і синтетичного обліку доходів і видатків в досліджуваній установі; були запропоновані конкретні шляхи вдосконалення організації обліку доходів і видатків в бюджетній сфері.

Об’єктом дослідження була обрана Ямпільська районна державна адміністрація.

В результаті проведеного дипломного дослідження виявлено, що бюджет – це не просто балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються і витрачаються в установі, а й важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин, що складається між місцевими та державним бюджетом і установою, а також усередині установи.

Практичне дослідження процесу формування кошторису доходів і видатків Ямпільської районної державної адміністрації довело, що на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють достатніми фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соціальною сферою на своєму рівні. Це обумовлено цілою низкою обставин:

-   високими рівнем концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення задач;

-   домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі надходжень коштів до місцевого бюджету і низькою часткою закріплених за територіями податкових платежів;

-   нині діючою механізму централізованого встановлення нормативів відрахувань від доходів;

-   тенденцією встановлення видатків униз без відповідного підкріплення дохідними джерелами, що призводить до дотаційності.

Кошторис доходів і видатків Ямпільської районної державної адміністрації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних призначень.

Доходи загального фонду бюджету були й лишаються доволі значною частиною в загальній структурі доходів Ямпільської районної державної адміністрації. Вони отримуються із загального фонду державного бюджету та з місцевого бюджету.

Планування видатків в Ямпільській адміністрації здійснюється при складанні проекту кошторису доходів і видатків на наступний бюджетний рік. Щоб отримати максимально об'єктивні показники щодо майбутніх видатків, адміністрація здійснює комплекс організаційних заходів, а саме: своєчасно доводить та розробляє граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету; ретельно обґрунтовує проект кошторису. Зазначений вид робіт є завершальним у плануванні видатків бюджетних установ, але з огляду на значні обмеження та чітку регламентацію обсягів бюджетних асигнувань вкрай відповідальним.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.         Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.96р.// Україна–Центр.-№31.-с.9-14.

2.         Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542-ІІІ, Голос України, 24.07.2001.

3.         Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.2009 р. № 996-ХІУ // Баланс - 13.09.2009.— № 73.— С. 5—9.

4.         Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.2007 р., № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

5.         Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.2007 р., № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

6.         Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 27.05.97р. //Урядовий кур’єр. – 2007.– №107–108.– с. 11–20.

7.         Постанова КМУ «Про впорядкування умов оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери» від 29.05.2006 р. № 565 (зі змінами і доповненнями) // Баланс.— 2000.— Травень, спецвипуск. — С.43—51.

8.         Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Затверджена ДКУ 30.10.98 р., № 90 //Все про бухгалтерський облік.— 2008.— № 118 (300).— С. 15—21.

9.         Інструкція про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства України. Затверджена ДКУ 09.04.2007 р.. № 32.

10.       Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання. Затверджено ДКУ 27.07.2000 р., № 68 // Фінанси і право.— 2000.— № 3.— С. 23—27.

11.       Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджена ДКУ 10.07.2000 р., № 61 // Баланс.— 2000.-- Вересень, спецвипуск.—С. З—13.

12.       Зміни до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджені ДКУ 06.06.2001 р.. № 97 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - №63 (609), - С. 17-18.

13.       Інструкція про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них. Затверджена ДКУ 11.08.2008р.,№63.

14.       Інструкція про порядок складання в 2002 році квартальної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти з державного та/або місцевого бюджетів. Затверджено ДКУ 29.03.2002р.,№59.

15.       Інструкція про порядок складання за 2002 рік річних фінансових звітів установами та організаціями, які отримують кошти з державного та/або місцевого бюджетів. Затверджено ДКУ 25.12.2002 р., № 240.

16.       Перелік власних надходжень бюджетних установ та організацій. Затверджений МФУ 29.06.2000 р., № 146 // Все про бухгалтерський облік.— 2000.— № 66 (491).— С. 9—13.

17.       Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджено МФУ 24.05.2005 р., № 88 // Все про бухгалтерський облік.— 2009.— № 12 (315).—С. 12—15.

18.       Постанова Верховної Ради України "Про структуру бюджетної класифікації України" від 12.07.96 р. №327/96-ВР, набрала чинності з 01.01.98 р.;

19.       План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Затверджений ГУ ДКУ 10.12.2009 р., № 114//Бухгалтерія.— 2001.—№ 4(367).—С. 66—69.

20.       Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Затверджений ГУ ДКУ 10.12.2009 р., №114// Бухгалтерія,— 2001.— № 4 (367).— С. 70—84.

21.       Порядок бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги. Затверджений ДКУ 10.12.2009 р.,№ 113.

22.       Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, термін позовної давнини якої минув. Затверджено ДКУ 08.05.2001 р., № 73 // Все про бухгалтерський облік.— 2001.— № 53 (599).— С. 13.

23.       Порядок складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ. Затверджено ДКУ 06.10.2000 р., № 100 // Баланс.— 2000.—Грудень, спецвипуск.—С. 4—5.

24.       Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ. Затверджений КМУ 28.02.2002р., №228.

25.       Порядок подання фінансової звітності. Затверджено КМУ 28.02.2000р., №419.

26.       Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, недостач, знищення (псування) матеріальних цінностей. Затверджено КМУ 22.01.2006 р.,№ 116.

27.       Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ. Затверджена ДКУ та МЕУ 10.08.2001 р., № 142/181 // Бухгалтерія.— 2001.— № 42/1 (457).— С. 20—24.

28.       Василенко Л.І.,Бабич П.С. Місцеві фінанси та фінансова незалежність.// Фінанси України.-2008.-№8.-С.112-117

29.       Джога Р.Т. Бухгалтерський обліку бюджетних установах: Навч. посібник.—К.: КНЕУ. 2001.— 250 с.

30.       Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. – К.: Наукова думка, 2007.– 301с.

31.       Криниця С.О. Зміцнення фінансової бази місцевого та регіонального самоврядування// Фінанси України.-2008.-№2.-С.38-47.

32.       Кузьменко Н.А. Аналіз міжбюджетних відносин в Україні. //Фінанси України.– 2006.– №9.– С. 40–42

33.       Лісовська А.П., Ганевич Д.М. Формування місцевих бюджетів. // Фінанси України.– 2006.–№ 7.– С. 11–15..

34.       Ломинога В.К. Складові бюджету держави. “Сини і пасинки” //Вісник НБУ.-2008.-№11.-С.57

35.       Пабат М.Г. Про окремі аспекти формування доходної частини бюджетів місцевого та регіонального самоврядування //Фінанси України.-2006.-№10.-С11-14.

36.       Павлюк К.В. Концептуальні основи фінансової незалежності місцевого самоврядування //Фінанси України.-2006.-№8.-С.24-29.

37.       Павлюк К.В. Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини //Фінанси України. – 2006.– 6.– с. 25–32.

38.       Павлюк К.В. Організація виконання державного бюджету //Фінанси України.-2008.-№3.-С.37-45.

39.       Пансков В.Г. Налоговые проблемы местных финансов //Финансы.-2005.-№10.-С.15-18.

40.       Поляк Г.Б. Финансы местных Советов.– М.: Финансы и статистика, 2001.– 152с.

41.       Слухай С.В. Прямі бюджетні трансферти в системі міжбюджетних відносин //Фінанси України.-2008.-№12.-С22-32.

42.       Ширкевич Н.А. Местные бюджеты. – М.: Финансы и статистика, -2001- 112с.

43.       Чирка Д.М. Напрямки збалансування місцевих бюджетів. //Фінанси України. – 2008.– №1.– С. 22–25.


Запостил: Аноним
Похожие материалы
  • Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів
  • ... драхувань на капітальний ремонт, місячна норма нарахованого зносу. Всі ці дані дозволять розширити нормативно - довідкову інформацію по обліку основних засобів.   3. Шляхи вдосконалення обліку і контролю наявності та руху основних засобів   3.1 Вдосконалення первинного, синтетичного та аналітичного обліку основних засобів   В цілому первинний, синтетичний та аналітичний ...

  • Фінансові потоки у неприбуткових організаціях
  • ... – це набагато більші витрати, оскільки легалізація документів іноземної організації коштує недешево. В Україні законодавчо визначених органів та способів публічного контролю за діяльністю неприбуткових організацій не існує. 2. Аналіз фінансовий потоків Товариства Червоний Хрест України 2.1 Характеристика діяльності організації Товариство Червоного Хреста України (далі ТЧХУ) є всеукра ...

  • Організація і шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на прикладі ВАТ "Луганськмлин"
  • ... Баланс, інші форми звітності. Тому можна сказати, що суттєвих недоліків по обліку власного капіталу на ВАТ «Луганськмлин» немає. Але можна знайти деякі шляхи вдосконалення обліку власного капіталу. Так, наприклад, у зв’язку з тим, що ВАТ «Луганськмлин» є акціонерним підприємством, то великий об’єм роботи в обліку власного капіталу займає складання Звіту про власний капітал. Згідно з Міжнародними ...

  • Організація касових операцій у банківських установах
  • ... ється в установи Національного банку України та підвідомчі установи банку; суми готівки, яка видається обмінним пунктам, видається під звіт, для банкоматів тощо. 1.2 Організація обліку касових операцій у банківських установах З 1 січня 2005 р. набрала чинності Інструкція № 495, яка визначає порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України операцій з готівкою в національній та і ...

  • Проблеми формування i виконання мiсцевих бюджетiв
  • ... ідно надати більшої самостійності місцевим органам влади, але з одночасним підвищенням рівня їх відповідальності за здійснення заходів. 3. Пропозиції щодо вдосконалення процесу формування і виконання місцевих бюджетів3.1 Проблеми на напрямки зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування Одна із основних особливостей унітарної держави – концентрація дій регіональних і місцевих органів ...

  • Організація облікового процесу на підприємстві
  • ... обліку касових видатків (ф. № 3-ф), який також ведеться: - в особовій картці при оплаті рахунків; - картці обліку асигнувань і касових видатків при перерахуванні коштів через територіальні органи Держказначейства; та на підставі перевірених звітів підприємств, установ і організацій (розпорядників коштів) за формою № 2-мдб. Квартальні звіти про виконання Державного бюджету складаються територі ...

  • Організація обліку грошових коштів в касі
  • ... контролю з боку державних органів. Як ми бачимо, облік касових операцій достатньо жорстко регламентований законодавством при тому, що документообіг при вчиненні цих операцій дуже ємний. 2. Організація обліку грошових коштів в касі на прикладі сумської науково-дослідної станції “Семичи”   2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства. Сумська науково-дослідна станція “ ...

  • Організація обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг
  • ... , так і з приватними фізичними особами. В цілому можна зробити висновок, що втілення в життя зазначених шляхів вдосконалення первинного, аналітичного та синтетичного обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт та послуг дозволить скоротити витрати облікового часу, більш точно обліковувати витрати та доходи, що дозволить точніше визначати фінансовий результат від реалізації продукції. ...

  • Шляхи удосконалення управління персоналом в державній організації
  • ... дувачів, стан інших не змінився чи змінився частково, що не дає можливості оцінити діяльність установи як ефективну. РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В ДЕРЖАВНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ 4.1 Удосконалення форм і методів управління персоналом   Першочерговими питаннями покращення роботи з добору, підготовки і розстановки кадрів у системі державної служби пропонується вважати ...

0 комментариев